Переселенка зі Слов’янська навчає в Італії декупажу, Петриківського розпису та створенню іграшок з вати

Майстриня пропонує долучитися до навчання декупажу, Петриківського розпису та створенню іграшок з вати мешканцям рідної Донеччини в онлайн-режимі

Майже все життя Ніна Гордєєнок прожила у Слов’янську. Після того, як місто окупували російські найманці у 2014 році, виїхала у Святогірськ. Там згодом і вирішила залишитися, придбала квартиру. Але склалося не так, як планувалося.

«У мене дуже хворіла мама, була лежачою. Я її вивезла до Запоріжжя, де жила донька. Там запропонували попрацювати в Центрі позашкільної освіти для молоді та студентів. Я вела три курси й навчала дітей декупажу, Петриківського розпису та створенню іграшок з вати. А потім почалися сильні обстріли Запоріжжя. Після того, як поряд із нами зруйнували будинок, ми виїхали. Згодом ще раз виїхали, але вже за кордон. При цьому я весь час продовжувала вести уроки».

Під час окупації було зруйновано квартиру в Святогірську. Потім – у Запоріжжі. Прихисток намагалися знайти на західній частині України, але там також довго залишатися не довелося, оскільки росіяни почали бомбити всю Україну. Будинок, де жили на той час, знаходиться поряд з аеродромом…

«Так опинилась в Італії, де вже 20 років живе моя сестра. У неї склалася тут кар’єра, вона працює, має своє житло. Тож приїхала до неї. І навіть тут, в Італії, продовжую навчати українських дітей, чиї родини, ховаючись від війни, мешкають у монастирі. Тут є україно-італійська спілка, я звернулась до них із пропозицією вести заняття. Вони одразу зібрали діточок і я їх навчаю. Тобто займаюсь не тільки онлайн з українськими дітками, а й офлайн, коли збирається група».

За її словами, щоб навчати чомусь дітей чи взагалі проводити якісь заняття в Італії потрібно подолати купу бюрократичних перепон. Наприклад, у місцевому Центрі зайнятості відмовили у створюванні таких груп. А батюшка в монастирі, де знайшли прихисток українські біженці, дуже привітливо поставився до такої пропозиції. Навіть матеріали закупили, які потрібні для занять.

«Матеріали – це проблема. Іноді дуже важко пояснити, яка саме вата потрібна, який клей. В Італії з цим проблема. Та й навіть… У мене ще двоє діточок зараз у Польщі, тож вони можуть займатися тільки малюванням. Навчаю Петриківського розпису, оскільки там немає тих матеріалів, які потрібні. Ще у Німеччині є хлопчик… Мені так шкода, що він не може займатися, оскільки хлопець дуже талановитий, а матусі самій важко матеріально забезпечувати трьох дітей. А тут, в Італії… Добре, що батюшка купив все, що потрібно для Петриківського розпису і майже все для створення іграшок. Тож можемо займатися».

Займається пані Ніна з дітками різного віку. Одна група – маленькі діти віком від 4 до 6 років, а інша – старші. Крім того, навчає вона й дорослих.

«Італійці взагалі ніколи не бачили ялинкові іграшки. В Італії ялинки прикрашають виключно кульками. Тож коли побачили… Вони сприймали наші іграшки наче це статуетки. Найбільш затребуваним було створення Ісуса Христа немовля, Мадонни. У них такий напрямок. Мені не складно це робити. Я можу з вати зробити будь-що, дивлячись на фото. Тож займаємось (посміхається). Це Центр зайнятості вирішив, що італійцям треба спробувати себе – зробив такий проєкт для дорослих і запросили мене навчати».

Наразі Ніна Гордєєнок пропонує також долучитися до навчання мешканцям рідної Донеччини. Для цього потрібно написати їй повідомлення, після чого буде створено групу й розпочнуться заняття.

Знайти пані Ніну можна у Телеграмі @Ninagordeenok.

Пропонуємо вам подивитись на цю красу.

І спочатку на ось ці маленькі іграшки, висотою лише 3 см.

Декупаж

Техніка "Терра"

Ялинкові іграшки з вати

Діти малюють

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі