Пережила Другу світову, але загинула від російської ракети: пам’яті Людмили Соловей

Щодня о 9:00 в Україні вшановують хвилиною мовчання світлу пам’ять усіх, чиї життя забрала російська агресія. Серед мирних жителів Слов’янська, які стали жертвами ворожих обстрілів, — Людмила Євграфівна Соловей.

Людмила Соловей народилася 20 грудня 1930 року в селі Вірнопілля Ізюмського району на Харківщині. Вона зростала у багатодітній родині, де було троє доньок і двоє синів. Серед сестер Людмила була середньою, а обидва її брати-фронтовики, один із яких служив бойовим льотчиком, загинули на фронтах Другої світової війни.

Після завершення війни дівчина переїхала до Слов’янська. Тут вона здобула освіту в професійно-технічному училищі, створила сім’ю, народила сина та все життя добросовісно пропрацювала на місцевому м’ясокомбінаті.

Загибель через ворожий удар по місту

Останні роки життя Людмила Євграфівна мешкала разом із сином Анатолієм та невісткою. Її життя обірвалося 11 травня 2023 року, коли російська ракета поцілила в їхній будинок у районі стадіону «Хімік».

«Цього дня я був на роботі, коли мені зателефонували та повідомили, що трапилося. Одразу приїхав додому. Ракета зруйнувала будинок із того боку, де була кімната мами. Вона ще дихала, коли її забрала швидка», — пригадує син загиблої Анатолій Соловей.

У момент влучання в оселі також перебувала його дружина — жінка дивом уціліла.

Поховали Людмилу Соловей на Північному кладовищі у Слов’янську.

Вічна та світла пам’ять!