Підліток-переселенка стала волонтеркою у Слов’янську: «Маємо приділити максимум уваги дітям зараз, щоб мати гідне майбутнє»
Рейтинг користувача: 5 / 5
15-річна Владіслава Тітова евакуювалась із родиною з села Званівка Бахмутського району у травні 2022 року. Прихисток знайшли у Слов’янську. За цей час дівчина не тільки адаптувалась до нового міста, а й стала волонтеркою — займається з дітьми молодшого віку та власним прикладом показує іншим підліткам, що реальний світ набагато цікавіше віртуального.
«Чи було мені складно? Так, спочатку було, бо не мала друзів, кола спілкування. Але потроху почала знайомитися з іншими людьми й ставало легше. Крім того, я багато гуляла містом і намагалась його пізнати. Зокрема мені дуже сподобався сквер «Мрія», і коли мені розказали, що він з’явився просто завдяки місцевим жителям — це вразило», — розповіла вона «Слов’янським відомостям».
У Слов’янську оновили «візитівку» скверу «Мрія»: до розпису назви долучилися діти (фото)
Згодом Владіслава познайомилась і з самими ініціаторами появи та творцями скверу — БФ «Слов’янська мрія».
«Мені знайома сказала про них, і що ходить туди на заняття, працює з дітками. От тоді я зрозуміла, що це саме те, чого я прагну саме зараз, чого дуже-дуже хочу. Я попросила контакти, поговорила телефоном, а потім прийшла до них в офіс і одразу включилась у цю волонтерську діяльність. Веду соціальні мережі, допомагаю у роботі з дітками, фотографую та знімаю відео. У мене є ідея почати працювати з малечею самостійно та готувати їх до школи, але вам про це говорю першим. Євгенія (виконавча директорка фонду Євгненія Алфімова — ред.) сказала, що вони відкриті до будь-яких ідей, тож спробую, бо вважаю, що це дуже важливо», — каже дівчина.
Як і всі школярі Донеччини, останні два роки Влада навчалась дистанційно, однак змогла закінчити 9 клас з «червоним свідоцтвом». За її словами, у цьому допомогли вчителі Званівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та власне бажання вчитися.
«У нас (школі — ред.) завжди були високі результати за підсумками ЗНО, вчителі мають нагороди та неодноразово були відзначені, як «найкращі вчителі року». Але якщо ти не хочеш вчитися, то нічого й не отримаєш. Знаєте, дистанційне навчання залежить від самої дитини, наскільки вона готова вчитися. Можна все переписати з того ж інтернету, але який у тому сенс?», — говорить випускниця.
Минулого тижня у Києві відбувся Всеукраїнський зліт юних дослідників природознавців, на якому Владіслава отримала диплом з відзнакою, зайнявши третє місце з проєктом «Невідома та відома сіль» під керівництвом Пилипчатиної С. С.
Що стосується планів на майбутнє, то поки що вона планує закінчити 11 класів і все ще не вирішила, яку професію хоче обрати.
«Я дуже-дуже хочу допомагати людям, бо вважаю, що вони потребують допомоги у будь-якій ситуації. Тож яка це може бути професія ще не знаю, але волонтерство — саме те, що мене цікавить, захоплює та надихає. Мені завжди хотілось допомагати, тож зараз просто дуже радію тому, що маю таку можливість», — говорить дівчина.
На запитання щодо порад підліткам, які також опинились у нових населених пунктах через евакуацію або живуть у своєму місті й не знають чим себе зайняти, відповідає:
«Це дуже непросте питання, тому що кожен з нас настільки індивідуальний та унікальний, що… Спочатку треба розбиратися із самим собою: чого хочеш, які мрії, думки, чого прагнеш у житті. Порадити можу тільки одне — треба йти та не боятися помилитися, бо якщо ми помиляємось, то чогось навчаємось у цей момент. У мене теж були помилки, але саме вони дають досвід та показують на що треба звернути увагу у майбутньому. Тож треба не боятися, намагатися проявляти себе та не підлаштовуватись під якісь загальні стандарти. У підлітків зазвичай є чорне і біле, інших кольорів майже немає. Ти або ідеальний, або не вартий життя, і це неправильно. Мені б дуже хотілось щось змінити у цьому напрямку, хочеться, щоб люди почали боротися за право залишатися такими, які вони є, а не намагатися щось змінити під чиїсь забаганки», — каже Влада.
Крім того, за її словами, молодь зараз більше живе у віртуальному, ніж у реальному світі, особливо у прифронтових регіонах. І «це дуже прикро».
«Тому я хочу допомагати дітям, щоб вони якомога більше часу проводили в реальному житті. Щоб вони подивилися ось прямо зараз у вікно і побачили, яка там краса, яким є життя насправді. Щоб вони звикали не до телебачення чи інтернету, а до читання книг та спостережень за тим, що відбувається навколо. Тоді жодні телевізійні чи інші технології не зможуть на них впливати у дорослому віці, бо вони вмітимуть думати та приймати рішення самостійно. Діти — це нове покоління, майбутнє. І поки вони малі, дорослі люди мають вкладати в них по максимуму те, що потім допоможе у житті їм та нашій країні. Поки що вони можуть поглинати багато інформації, запам'ятовують краще, більш відкриті до нового. Великий плюс у тому, що їх можна багато чого навчити, бо вони ще не знають, що добре і що погано, а ми можемо їх вчити розрізняти це, розвивати та надавати знання. Без правильного виховання малечі, особливо у ці складні часи, у нас всіх не буде гідного майбутнього», — підсумувала Владіслава Тітова.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
