Підсумки роботи Слов’янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області за січень - жовтень 2019 року

Слов'янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що 14 листопада 2019 року відбудеться сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” із завідувачем сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Крайчевою Тетяною Едуардівною на тему: «Актуальні питання щодо акцизного податку».

            Сеанс відбудеться з 10-00 до 13-00 та з 14-00 до 18-00 години за телефоном 066-959-05-33.

Підсумки роботи Слов’янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області за січень - жовтень 2019 року

За десять місяців 2019 року Слов’янсько-Лиманським управлінням Головного управління ДПС у Донецькій області мобілізовано до Зведеного бюджету України 1639,6 млн грн, що в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 484,6 млн грн більше. Зокрема, протягом січня-жовтня місяця поточного року підприємства сплатили до загального фонду Державного бюджету 641,0 млн гривень. Основними джерелами наповнення державного бюджету є податок на додану вартість, якого сплачено 222,5млн гривень, податок на доходи фiзичних осiб – 235,9 млн грн, військовий збір – 58,1 млн грн та ін.

Платники за січень-жовтень місяців 2019 року перерахували до місцевих бюджетів 998,6 млн грн податків, зборів, платежів, що в порівнянні з минулим роком більше на 282,7 млн грн або на 39,5 відсотків. Основними джерелами наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб 698,7 млн грн, плата за землю 106,5 млн гривень, єдиний податок 94,0 млн грн.

За січень-жовтень 2019 року Слов’янсько-Лиманським управлінням Головного управління ДПС у Донецькій області надано майже 22 тисячі адміністративних послуг

Одним із завдань Слов’янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області є здійснення сервісного обслуговування платників податків.

Протягом десяти місяців 2019 року Слов’янсько-Лиманським управлінням надано 21874 адміністративних послуг.

Найбільш запитуваними є:

- послуги з видачі реєстраційного номера облікової картки платника - 9138 послуг, також звертаються з метою отримати відмітку в паспорті громадянина України про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта – 80 послуг;

- реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 1170 послуг;

- видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 5866 послуг;

- реєстрація книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку - 949 послуг;

- реєстрація платників єдиного податку – 922 послуги;

- надання витягів з реєстру єдиного податку – 1606 послуг.

Нагадуємо, що Центри обслуговування платників знаходяться за адресами: м.Слов’янськ, пл. Соборна , 3 та м. Лиман, вул. Пушкіна, 11а.

Новації у сфері застосування РРО

Звертаємо увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

- РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

- Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

- Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

- З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

- З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для  фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і фізичних осіб – підприємців.

Оформлюючи працівника на роботу, необхідно:

• укласти у письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України).
• оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1«Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);
• повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413).

Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування платником єдиного податку (фізичною особою – підприємцем)

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ).

Відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ («Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»).

Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

 Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Звертаємо увагу! При надсиланні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, датою подання заяви вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі.

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: штрафи за неподання реєстраційної заяви

Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається до фіскального органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше перевищено граничний обсяг оподатковуваних операцій.

Якщо така особа не подала до фіскального органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, фіскальний орган самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначає суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

Зазначена норма визначена ст. 123; п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.

Слов’янсько-Лиманське управління

Майже 94 мільйона гривень сплачено користувачами води на Донеччині

Рентна плата за спеціальне використання води є одним із  найважливіших інструментів охорони довкілля і відтворення природно-ресурсного потенціалу Донецького регіону. Саме за рахунок частини збору, що надходить до скарбниць місцевих громад, фінансуються потреби бюджетної сфери місцевих громад та соціальні програми по екологічному оздоровленню річок та водоймищ Донеччини.

До бюджетів всіх рівнів Донецької області платники рентної плати за спеціальне використання води за 10 місяців 2019 року перерахували 93,5 млн гривень. Ця сума майже рівними частинами розподілена між державним та місцевими бюджетами:

-  45%, або 42,1 млн грн – до загального фонду державного бюджету;

-  45%, або 42,1 млн грн – до загального фонду місцевих бюджетів;

-  10%, або 9,3 млн грн – до спеціального фонду державного бюджету.

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що граничний термін подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води за ІІІ квартал 2019 року – 11 листопада та 19 листопада 2019 року відповідно.

На відтворення природних ресурсів Донеччини надійшло майже 900 мільйонів гривень екологічного податку

Сьогоденний незадовільний екологічний стан Донеччини обумовлений високим рівнем концентрації підприємств металургійної та хімічної промисловості, що, в свою чергу, збільшує навантаження на навколишнє середовище і формує загрозу для здоров’я населення. Тому справляння екологічного податку обумовлено життєвою необхідністю компенсації завданих збитків природним ресурсам та мінімізацією негативного впливу на них господарської діяльності підприємств.

За десять місяців 2019 року підприємства Донецької області сплатили 896,6 млн грн екологічного податку до бюджетів всіх рівнів. Так, до Державного бюджету надійшло 478,1 млн грн, а скарбниці місцевих громад  суттєво поповнились на суму 418,5 млн гривень.

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що граничний термін подання декларації з екологічного податку за ІІІ квартал 2019 року – 11 листопада 2019 року, а сплатити податкове зобов’язання необхідно до 19 листопада 2019 року. Захист довколишнього середовища – наша загальна турбота, і саме від нас залежить, яке майбутнє буде у наших дітей та нащадків.

Земельний податок та оренда поповнили місцеві скарбниці Донеччини на 966 мільйонів гривень

За січень-жовтень 2019 року місцеві бюджети Донецької області отримали 966,2 млн грн плати за землю, що на 27%, або на 204 млн грн більше, ніж у минулому році, що свідчить про високий рівень платіжної дисципліни власників та орендарів земельних ділянок.

Переважну частину надходжень до місцевої казни забезпечують платники - юридичні особи, які за січень-жовтень поточного року вже перерахували 806,6 млн грн земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності, що складає майже 84% усіх надходжень.

В свою чергу, фізичні особи перерахували 159,6 млн гривень, приріст додаткових надходжень по ним у 2019 році склав 19,5 млн грн, або майже 14 відсотків.

Найбільші надходження земельного податку забезпечили платники м.Маріуполя – 241,2 млн грн, землекористувачі м. Слов’янськ поповнили бюджети на 106,5 млн грн, а Добропільського району – на 100,4 млн гривень.

Податкова служба Донеччини нагадує, що у 2019 році платниками земельного податку є власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі (як юридичні, так і фізичні особи), а об’єктами оподаткування – земельні ділянки (паї), які перебувають у власності або користуванні.

На соціальний захист населення Донеччини у поточному році спрямовано єдиного внеску на 1 мільярд гривень більше

Надходження ЄСВ є тим наріжним каменем, на якому базується система державного захисту усіх верств населення, тому податковими органами Донеччини приділяється особлива увага до забезпечення кожним працедавцем повної виплати заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску.

За січень-жовтень 2019 року до бюджету Донецької області надійшло 6 млрд 908 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що більше минулорічних показників на 1 млрд гривень. У тому числі за жовтень поточного року платниками Донеччини сплачено 702,6 млн грн єдиного внеску.

Податкова служба Донеччини нагадує, що несплата ЄСВ для роботодавця – це шлях до чималих штрафів, строку давності для нарахування та сплати яких немає, а для робітника – втрата накопичення трудового стажу для розрахунку розміру пенсії через відсутність внесків до фондів соціального страхування. Тому в черговий раз закликаємо працедавців регіону сумлінно ставитись до виконання своїх конституційних обов’язків – своєчасно та в повному обсязі сплачувати податкові зобов’язання.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі