Підтримка довкілля - яка ситуація у Слов’янській громаді

Яка ситуація з екологією у Слов'янській громаді та які кошти на це закледено розбиралися журналісти Вільного Радіо.

Що з водою

У Слов’янську посадовці запевняють, що якість води перевіряють систематично. Але досліджують не водопровідну воду, а водойми. Останні результати, актуальні на вересень 2025 року, засвідчили:

“Стабільний якісний стан природних водних об’єктів, показники якості перебувають у межах сезонних коливань”.

Що ж до води у кранах — як розповіли Вільному Радіо містяни, її стан поки залишається на тому ж рівні, що й до повномасштабного вторгнення. Хоча деякі жителі скаржаться на занадто жорстку воду:

“Водопровідну воду моя родина використовує тільки в технічних цілях — миття посуду, прання, купання. Для приготування їжі та пиття беремо лише куплену очищену воду, і навіть тваринам даємо тільки її. Вода завжди була жорстка: на сантехніці залишався наліт, а після кип’ятіння у чайнику з часом з’являлися тверді відкладення. Надлишку хлору не відчувала, хіба що після хлорування, про яке зазвичай повідомляє водоканал у місцевих ЗМІ”, — поділилась жителька Слов’янська Юлія.

Як часто вивозять сміття

У віддаленій від фронту Слов’янській ВА запевнили, що всі комунальні підприємства в місті працюють, а кількість техніки є “задовільною”.

Жителі Слов’янська, з якими ми поспілкувалися, розповіли, що стихійних звалищ і смороду сміття у місті не помічали.

“Випадків неналежного поводження зі сміттям у моєму районі міста я не фіксувала. Загалом місто у цьому плані залишилося на рівні, який був до повномасштабного вторгнення, на мою думку”, — говорить жителька Слов’янська Юлія.

У 2025 році немає грошей на підтримку довкілля

У бюджеті Слов’янської громади на 2025 рік не заклали коштів на покращення екологічного стану. Торік ситуація була такою ж — жодних сум на зменшення забруднення повітря, води та ґрунтів, підвищення ефективності роботи з відходами чи збереження біорізноманіття громади.

Крім цього у Слов’янську “втратили доцільність”:

• придбання саджанців для озеленення громади;
• вимірювання якості повітря автомобільною лабораторією моніторингу.

Що чекатиме на довкілля громад після закінчення війни: думка еколога

Світова практика воєн між країнами свідчить, що про питання екології зазвичай згадують в останню чергу, каже голова правління ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк. Наслідки таких рішень стають відчутними вже після завершення бойових дій.

“Раніше я вважав, що відновлення України триватиме довше, ніж ми з вами проживемо. Але є думка, що через умовні 30 років ніхто вже не вкладатиме гроші в Україну. Відновлення країни після війни фінансуватимуть максимум 5–10 років — і все”, — вважає еколог.

Тому, додає він, очільникам прифронтових громад вже зараз варто робити якомога більше для збереження довкілля.

“Ніхто не буде дбати про нас ще 100 років. Наприклад, у Франції є територія площею 1200 квадратних кілометрів, куди й досі нікого не пускають, бо ці землі залишаються забрудненими хімікатами з часів Першої світової війни”, — каже голова правління ГО “Українська природоохоронна група”.

Еколог наголошує, що після закінчення війни громадам необхідно насамперед дослідити стан усіх підконтрольних земель.

“Це може прозвучати несправедливо для когось, але не всі землі слід розміновувати та відновлювати. Деякі громади будуть безпечнішими, і на їхніх землях можна буде жити та вирощувати культури. Але якщо взяти, наприклад, Бахмут та сусідню Андріївку, то очевидно, що це території, які варто викреслити з планів відновлення. Адже забруднення металами та хімікатами після вибухів снарядів матиме довготривалі наслідки для безпеки використання цих земель”, — вважає Олексій Василюк.

Тільки маючи підтвердження, що земля безпечна, можна буде проводити розмінування та повертатися жити на такі території.

“Ніхто ж не хоче споживати продукти, вирощені на забрудненій землі. Також треба буде мати незалежні лабораторії, які неможливо підкупити, щоб вони видали довідку про чистоту ґрунтів. Думаю, із цим нам можуть допомогти європейські партнери, особливо ті, які імпортують нашу сільськогосподарську продукцію, адже вони зацікавлені в отриманні безпечних продуктів”, — підсумовує Олексій Василюк.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі