"Привіз пораненого і здав для нього кров". 52-річний медик-нацгвардієць зі Слов'янська рятує бійців на фронті
Рейтинг користувача: 5 / 5
Медик зі Слов'янська Євген у лавах Національної гвардії рятує життя захисників. П'ять років тому він підписав контракт, перед тим працював на "швидкій". Як здавав кров для пораненого побратима і що відчуває, коли бійці помирають від поранень — історія бойвого медика.
52-річний Євген своїм рідним містом називає Слов'янськ, у якому виріс. Повномасштабне вторгнення зустрів на Харківщині, неподалік кордону з РФ, повідомляє Суспільне.
"Близько п'ятої ранку в небі засвітилось. Були ракетні, артилерійські обстріли, "Гради". Ми були всі піхотинцями. Виконували роль і піхотинця, і медика. В мене з собою невеличка сумочка була, медична, де були деякі медикаменти. Приходилось і допомогу надавати пораненим", — згадує нацгвардієць Євген.
Нацгвардієць Євген. Фото: Суспільне Донбас
Потім була Попасна і Лиман, Куп'янськ і Шевченкове, каже Євген. З'явився автомобіль, на якому евакуювали бійців.
Медик згадує один з випадків, коли важкопораненого везли на евакуацію за 40 кілометрів.
"У нього кишки були розірвані. Дякувати богові, ми його довезли, він ще був у свідомості. Зразу його на операційний стіл положили. Вибігла медсестра тоді. Кричить — у кого третя група крові. Я кажу — у мене. І прямо там на місці прийшлось кров здати", — згадує медик.
Автомобіль для евакуації поранених бійців. Фото: НГУ
У такі моменти, каже військовий, не думаєш про обстріли, що навколо, вся увага — пораненому.
"Це, мабуть, в кожного медика, це не тільки в мене. Коли медик починає надавати допомогу, накладати турнікет, пов'язку, бандаж накладати, цо навіть, якщо цей момент потім пригадуєш — гуділо там не гуділо, літак пролітав чи там снаряд пролітав — не можеш згадати", — каже Євген.
Також медик не забуває — врятованих бійців.
"Такий був Ігор, до нас його привезли на стабілізаційний пункт, ми йому надавали допомогу в Озерному. В нього прямо під ногами касета розірвалася, велика крововтрата була і весь був переламаний. Накладали йому шини на чотири кінцівки. Тампонували великі рани. Він зараз учиться ходити, потихеньку пересувається", — розказав медик.
Медики допомагають пораненому бійцю, лютий 2023 рік. Фото: AP
Втрати на війні неминучі, розповідає Євген. Бувають смертельні поранення. Каже, це прийняти — найважче:
"Ти відчуваєш свою, як сказати — безпорадність. При наданні допомоги, весь час думаєш, чи правильно ти зробив. Чи все зробив? Може, щось ще треба було зробити".
Медики допомагають пораненому бійцю, лютий 2023 рік. Фото: AP
Від поганих думок його відволікає робота. А ще думки про перемогу, своє вільне мирне місто і побратимів, які повертаються до своїх родин.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
