Річка Колонтаївка у Слов’янську на межі вимирання: у чому її важливість та чим загрожує такий стан

Екоактивісти дослідили стан води у річці Колонтаївка, яка має велике значення для Слов’янська. Це вже третя експедиція, і цього разу результати виявилися вкрай негативними.

Що відбувається з річкою, чому важливо врятувати водойму і що можна зробити навіть під час війни — дізнавались «Слов’янські відомості».

Спробували взяти на себе роль держави, яка не виконує спостереження за річкою

Протягом кількох років мешканці Слов’янська помічали, що Колонтаївка (або Бесарабівка) перетворюється на болото: вода мутна і має неприємний запах, а  на її поверхні плівка чи біла піна.

«Я живу у приватному секторі й бачу річку щодня. Тоді (у 2020 році — ред.) від неї йшов сморід, але ніхто не міг зрозуміти чому. Хто має цим займатись і куди звертатись —незрозуміло», — згадує місцева жителька Олена Сергіївна.

Перевірити, що відбувається з водою у річці, вирішили екоактивісти з осередку громадянського суспільства «Друкарня». У 2021 році вони написали проєкт, пройшли навчання та закупили необхідне обладнання, з яким вирушили у моніторингову місію.

«Тоді було просто цікаво: чи можуть взагалі громадяни з мінімальною лабораторією при підтримці групи науковців виконати роль держави», — пояснює менеджерка екологічного проєкту Капіталіна Пасікова.

До моніторингу долучився й знавець з екологічної безпеки, доцент Українського державного університету науки і технологій Максим Сорока. Тоді виявилося, що у воді був значно перевищений вміст амоній-іону.

«Ми допомагали «Друкарні» сформувати громадську лабораторію і обрали цей об'єкт ( р. Колонтаївка — ред.), тому що за ним ніхто не спостерігає та його стан невідомий. А ця річка має як історичне велике значення, так і географічне. З наукової точки вона взагалі унікальна, бо половину свого шляху є прісною, а другу — солоною», — каже фахівець.

Важливість річки для Слов’янська та чому на неї ніхто не звертає уваги

Як пояснив Максим Сорока, річка бере виток у регіональному заказнику, далі йде полями, містом Слов'янськ і потім формує розташоване після Слов'янського курорту, прісне озеро і йде до солоних озер. Там вже вона стає солоною. У різних реєстрах Колонтаївка має протяжність від 8 до 11 км. Через малий розмір річка не включена в державний водний кадастр і за її станом не спостерігають навіть попри те, що вона формує більшість біорізноманіття в цьому регіоні й дійсно є унікальною.

Під час контрольного замірювання, яке було зроблено під час моніторингової місії у травні 2024 року, з’ясувалось, що стан річки значно погіршився. Колонтаївка продовжує процес заболочування та поступово перетворюється на гниле болото. Погіршується і стан прісного озера, бо це пов'язано саме з постійним забрудненням річки. До того ж у воду потрапляє сміття із водозбірної поверхні, неочищені стічні води, забруднені фосфатами, по суті — каналізація з приватного сектора міста.

«Багато що можна списати на війну, але ця проблема існувала довгий час і стає дедалі складнішою. Зокрема через локальні зміни клімату, які спостерігаються на сході України останні 10 років, її стан почав більш стрімко погіршуватися. Крім того, річка забруднюється сполуками азоту і фосфору… Через те, що ця річка є якби неофіційною та не існує для держави, навіть міська рада не зобов'язана спостерігати за тим, що туди і хто зливає. А зливають саме з території міста, плюс каналізація, вигрібні ями. Це все дренує і забруднює верхів'я цієї річки якраз сполуками азоту і фосфору, що потрапляють у прісне озеро і накопичуються», — каже знавець.

Він також додав, що річка має велике значення для самих мешканців, адже захищає територію від підтоплення. Вона контролює та збалансовує рівень ґрунтових вод саме на території приватного сектора, приймає в себе  зливові води та виносить  їх у прісне озеро. Крім того, Колонтаївка допомагає балансувати клімат, зокрема температуру повітря.

Що можна зробити саме зараз, навіть під час війни

На думку фахівців, дуже важливо писати, говорити та роз’яснювати людям, зокрема у приватному секторі міста, що не можна зливати у річку каналізацію та кидати сміття. І чим це загрожує саме їм.

«Це складно, адже люди звикли робити так, як роблять, і не думають про завтрашній день. Потім буде пізно. Вони зараз мають подумати про те, як змінити хоча б своє ставлення сьогодні, щоб у майбутньому не довелось шукати інше місце проживання. І це не тільки стоки, такої кількості сміття не було ніколи за весь час спостереження», — говорить Максим Сорока.

Крім того, необхідно хоча б трохи розчистити водозбірну площу на території міста. Також потрібно почистити прісне озеро, бо воно може остаточно перетворитися на болото і тоді шансів на відновлення самої екосистеми річки стає набагато менше. Це те, що можуть зробити комунальні служби міста, якщо рішення буде прийнято на місцевому рівні.

«Поки річка ще у відносно нормальному стані, треба визнати її хоча б на місцевому рівні, використовуючи спеціальні положення Водного кодексу України. Вказати, що все ж ця річка є річкою, і почати облаштовувати водозахисну зону. Це не потребує великих коштів, але допоможе попередити точку неповернення. Крім того, у разі визнання можна буде штрафувати тих, хто забруднює водні ресурси, бо поки що річки Колонтаївка просто не існує для держави, а отже й немає важелів впливу на громадян», — зазначив знавець з екологічної безпеки.

Після закінчення війни можна буде робити й більш серйозні кроки та продумати стратегічні плани порятунку. Зокрема зайнятися верхів'ям водойми, захистити його, розчистити, щоб джерела, які там б'ють, інтенсифікували свій процес і наповнили річку чистою водою. І якщо все вийде, то Колонтаївку можна буде використовувати навіть для рекреації — вона може стати чудовим туристичним об’єктом і приносити гроші у міський бюджет.

Результати досліджень

Більш детально дізнатися про дослідження та побачити результати перевірки якості води можна за посиланнями:

• місток поблизу паркану Школи 16; 
• роздільна гребля зі сторони «прісного озера» поблизу переливної труби;
• русло ріки після солених озер (солона ділянка), між старим автомобільним та залізничним мостами.

У таблицях можна побачити:

На першому аркуші — первинні данні (де була відібрана проба, чи здійснювали фільтрування води перед аналізом, якою була температура води при відборі проби.

На другому аркуші — результати аналізу. Надалі з цих результатів по формулами вираховуються індекси якості води.

На третьому аркуші можна бачити чи є якість води в межах норми (позначка «добра») чи є певні відхилення (позначка «посередня).

«Стовпчики  оптимістична/реалістична/песимістична говорять про крайні показники зчитування кольорів проб води під час аналізу. Ми заповнюємо всі варіації й далі обираємо середні значення для отримання максимально чіткого результату. У цих табличках можна звірити результати та побачити, як на першій точці відбору проби на «Школі 16» показники води є хорошими, на точці «Озеро» вода вже посередньої якості, а на точці «Поблизу залізничного мосту» якість води є низькою», — пояснила Капіталіна Пасікова.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі