Рух – це життя: «Вік щастя» продовжує справу у Кропивницькому
Рейтинг користувача: 5 / 5
У Слов’янську знають, що після 50 років «життя тільки починається». Відома багатьом мешканцям цього міста громадська діячка, активістка та психологиня Наталя Бондаренко доводить це власним прикладом. А ще заохочує інших… Тепер в Кропивницькому.
З чого все почалося…
До початку війни у 2014 році Наталя Бондаренко активно займалася розвитком локального туризму. Після звільнення Слов’янська від окупантів вона поринула у громадську діяльність, допомагаючи людям поважного віку відчувати себе енергійними, впевненими, здоровими та щасливими. Саме для цього 5 років тому жінка створила Центр розвитку дорослих «Вік щастя» у складі місцевого Центру культури та довкілля.
Завдяки грантовій підтримці Наталя Бондаренко придбала ноутбуки та почала навчати жінок 50+ комп’ютерній грамотності. Придбала трекінгові палки та організувала скандинавську ходу. Пройшла навчання та стала психологинею, щоб мати можливість ще більше допомагати тим, хто приходить у Центр. З’явились однодумці, люди приходили…
24 лютого все змінилося
Після початку повномасштабної війни Наталя Бондаренко приєдналася до волонтерського штаба й почала допомагати місцевим жителям. Окрім того, що почала вести психологічні онлайн-зайняття для підтримки розгублених людей, вона зайнялась ще й гуманітарною допомогою та евакуацією. Маючи власне авто, Наталя возила до Харкова гуманітарку, а поверталася вже в людьми, яких вивозила з-під обстрілів.
Але у другій половині березня вже й у Слов’янську залишатися стало небезпечно. З усіх сторін говорили про можливий наступ російських загарбників, вже був обстріл та регулярно працювало ППО, місцева влада закликала до евакуації. Та й вже бачила на власні очі те, що відбувається у Харкові…
Переїзд та початок роботи на новому місці
Для тимчасового прихистку Наталя Бондаренко обрала Кропивницький. Місто обирала не стільки за покликом серця та якісь можливості, скільки через близькість до рідної домівки.
Саме тут продовжила справу свого життя – заняття з людьми поважного віку. Ноутбуки вдалося вивезти зі Слов’янська, тож мала для проведення уроків техніку, якою можуть одночасно користуватися 10 людей. Зараз навчає людей поважного віку, переважно жінок, набору текстів, реєстрації та веденню сторінок у соціальних мережах, пошуку у Гуглі. Також пенсіонери, які приходять на інтеграційні зустрічі на базі Кропивницького Гончаренко центру, вчаться самостійно користуватися сучасними зручностями: кабінетом у Пенсійному фонді, онлайн-банкінгом, оплаті рахунків за комунальні послуги тощо.
Не залишилась поза увагою й скандинавська хода. Такі заняття стали новинкою для Кропивницького, але вже стають популярними. На свіжому повітрі в парку «Ковалівський» жінки розминаються, проводять медитацію, а вже потім приступають безпосередньо до ходи. Окрім того, до занять входить і пілатес, який допомагає тримати м’язи в здоровому стані.
Група взаємопідтримки
Як це було у Слов’янську, Наталя щотижня Наталія збирає групу взаємопідтримки, тільки тепер не онлайн лише, а й у форматі живих зустрічей. Психологиня упевнена, що це украй важливо під час війни. Питання психологічної допомоги сьогодні дуже актуальне, оскільки вже четвертий місяць українці страждають не тільки від фізичних травм, а й від психологічних.
«Особливо травмуються люди похилого віку, які не мають психологічних механізмів подолання травми, а в подальшому відновлення та стабілізації психіки. А це, своєю чергою, впливає на адаптивні можливості сім’ї та й держави загалом. Нормальний психологічний стан – це також протидія ворогу», – каже Наталя Бондаренко.
Наразі серед відвідувачів «Вік щастя» більшість – місцеві жителі. Проте Наталя Бондаренко закликає долучатись переселенців, оскільки саме їм передусім потрібно адаптуватися до нового життя та відновити ресурси.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
