Слов’янськ-2026: мільйони у «воду» та паперові плани. Розбираємо бюджет ЖКГ
Поки мешканці Слов’янська щодня борються з поривами на лініях водоканалу, міська влада готує амбітні плани на 2026 рік. У Програмі розвитку громади сектор ЖКГ «важить» неймовірні 418 мільйонів гривень. Але якщо придивитися до цифр, стає зрозуміло: більша частина цих грошей — це або надії на «добрих міжнародних донорів», або витрати на стоси нових проектних паперів.
Водоканал: боргова яма та «паперові» очисні
Найбільший головний біль міста — водопостачання. На нього планують витратити понад 217 мільйонів гривень.
Найдорожчий об’єкт — реконструкція очисних споруд. Загалом на це потрібно 165 мільйонів. Але Слов’янськ не має таких грошей. У графі «джерело фінансування» навпроти цієї суми стоять «інші джерела» — тобто місто сподівається, що гроші дасть держава або міжнародні фонди. Проте, щоб хоча б претендувати на ці кошти, місто має виділити 2 мільйони гривень з власної кишені. На що? На чергове коригування проектної документації. Цей проект «осучаснюють» роками, на папери витрачають мільйони, але реальна реконструкція так і не починається.
Історія, що повторюється: кредитний привид Рибачука
Ситуація з паперовим плануванням виглядає тривожно, якщо згадати минуле. Слов’янськ вже мав досвід «великої модернізації». Ще за часів мера Валентина Рибачука місто вв’язалося у кредит від ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку) на 5 мільйонів євро.
Обіцяли «золоті гори»: нові труби та цілодобову воду. У підсумку — гроші витратили, а система залишилася дірявою. Сьогодні «Словміськводоканал» має понад 300 мільйонів гривень боргів, а місто замість розвитку змушене щомісяця «гасити пожежі», виділяючи по 3 мільйони просто на зарплати та виживання підприємства. Програма на 2026 рік знову наступає на ті самі граблі: ми знову малюємо дорогі проекти, не розплатившись за старі помилки.
Сміттєва реформа: від баків до сортувальної лінії
Комунальне АТП 052810 планує освоїти 43,6 млн грн. Тут плани розділені на реальні закупівлі та масштабне будівництво:
Місто планує витратити 25,4 млн грн на закупівлю нових сміттєвозів та євроконтейнерів. Це необхідний крок, щоб місто не потонуло у відходах через зношеність старих машин.
На сортувальну лінію (станцію) закладено 18,2 млн грн. Проте, як і у випадку з водоканалом, значна частина бюджету на початковому етапі — це інженерні вишукування, розробка схем санітарного очищення та передпроектні роботи. Місто хоче створити сучасну систему поводження з відходами, але наразі все впирається у підготовку території та паперові погодження.
Дороги: мости, ямковий ремонт та світло
Дорожнє господарство у 2026 році обійдеться у 78,5 млн грн. Програма передбачає не лише латання ям, а й серйозні інфраструктурні об’єкти:
На відновлення дорожнього покриття вулиць громади виділяють основний масив коштів. Окремий акцент — на внутрішньоквартальні дороги, стан яких викликає найбільше скарг.
Передбачено фінансування на технічне обстеження та підтримку безпеки мостів. Проте знову ж таки — ремонт кожного мосту починається з виготовлення ПКД, на що закладено сотні тисяч гривень.
Окремі кошти підуть на обслуговування світлофорів та ліній зовнішнього освітлення. При цьому значна сума (близько 500 тис. грн) передбачена суто на «експертизи проектів», які вже були розроблені раніше, але потребують перегляду цін.
Підсумок: Скільки ми заплатимо за папери?
Головне питання: скільки грошей з бюджету громади піде суто на папери (проекти, експертизи, аудит), а не на реальні труби чи асфальт?
Якщо підсумувати лише сектор ЖКГ (водоканал, дороги, сміття), то на проектно-кошторисну документацію (ПКД) та її коригування планують витратити близько 5,2 мільйона гривень.
Це реальні гроші з податків слов’янців, які підуть фірмам-проектантам. При цьому гарантії, що під ці папери хтось дасть сотні мільйонів на саме будівництво у фронтовому місті, наразі немає.
