Слов’янськ у фарбах: історія, що живе на стінах (фото)
Рейтинг користувача: 1 / 5
У центрі Слов’янська, в арці на вулиці Шевченка, є місце, де минуле зустрічається з теперішнім. Там, серед сірих стін, живе мурал, який наче тримає відчиненим вікно у давнє купецьке місто.
"Слов'янські відомості" нагадують, як і коли з'явився мурал та показують, як він виглядає сьогодні.
Листівки з минулого
У 2019 році художник Ілля Кудиненко перетворив старовинні поштові листівки на живі малюнки. Ті листівки понад сто років тому розсилали з вокзалу Слов’янська пасажири, аби привітати рідних. Тепер вони знову заговорили, але вже мовою кольорів, у проєкті, який підтримала "Платформа ініціатив "Теплиця"" разом із USAID.
Художник обрав тему старовинних поштових листівок із серії "Привітъ изъ Славянська", і ці зображення мають особливу цінність, адже відображають місто кінця XIX – початку XX століття. Вони нагадують про те, що Слов'янськ був купецьким містом, активним транспортним вузлом, де пасажири, прибуваючи на вокзал, відправляли листівки рідним.
Це був яскравий проєкт, що мав на меті зберегти пам'ять. Для багатьох містян цей розпис став нагадуванням: наше місто має глибоке коріння, а історія — це не лише архіви й книги, а й вулиці, якими ми ходимо щодня.
Радість і розчарування
Колись на стінах цієї арки по вулиці Шевченка були написані вірші, однак далеко не всі мешканці Слов’янська тоді зрозуміли сучасне мистецтво. І коли там з’явилися історичні малюнки, більшість людей раділи цій красі та навіть фотографувалися на цьому місці.
"Я пам'ятаю, як ці картини з'являлися. І того молодого чоловіка, який розписував стіни. Щось у ньому було космічне, бо він розписував стіни так, ніби навколо нікого немає, ніби він сам. Кілька днів, коли йшла через арку, звертала увагу не тільки на те, як змінюється простір, а й на нього. Відчувалось, що він робить це з натхненням… А потім, коли стіни вже були розписані, дуже подобалося проходити крізь цю красу", — згадує жителька одного з будинків, об'єднаних аркою.
І дійсно, спершу мурал дарував відчуття тепла й гордості, але з часом його торкнулася інша реальність. Уже через кілька місяців поверх малюнків з’явилися написи й подряпини. Мурал, покликаний берегти пам'ять, сам став свідком недбалого ставлення.
"Це було боляче бачити — ніби хтось пошкодив не картину, а частинку міста, його обличчя", — додала жінка.
Для тих, хто прийде після нас
Сьогодні, коли війна торкається кожного куточка Слов’янська, арка на Шевченка має особливий сенс, адже досі зберігає свою красу. І хоча малюнки вже не ідеальні, пошкоджені часом та вандалами, вони все ще тримають тепло, яке художник колись вклав у кожен мазок.
Можливо зараз, під час війни, коли увага прикута до боротьби за існування, саме час усвідомити: ми повинні цінувати та оберігати те, що створюємо, аби наступні покоління могли побачити не лише історію, але й красу, яку ми змогли зберегти.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
