Свердловини, як альтернатива водопостачанню: який стан води у Слов’янську та як покращити її якість за 15 хвилин на тиждень

Війна, що триває в Україні вже 11 років, впливає на всі аспекти життя, спричиняючи втрати серед мирного населення, руйнування інфраструктури й погіршення екології. Особливе занепокоєння викликають атаки на очисні споруди, небезпечні об’єкти, витоки хімічних речовин, що ставлять під загрозу природні ресурси та екосистеми. Гуманітарні наслідки дій окупантів, зокрема знищення водо-, енерго- і газопостачання, вкрай важливі для малих громад, які залежать від централізованих водомереж. Загострення бойових дій, особливо на Донеччині, лише погіршує доступ до питної води та її якість. Через перебої з централізованим водопостачанням люди часто змушені користуватися колодязями та свердловинами.

Саме тому активісти регулярно проводять екологічну оцінку якості води на Донеччині. Зокрема цим займається Центр громадянського суспільства «Друкарня». Особливу увагу приділяють рідному місту — прифронтовому Слов’янську, щоб оцінити ризики для населення в умовах війни.

Влада збільшує кількість, але не планує встановлення систем очищення

Ще у жовтні минулого року у відповіді на інформаційний запит «Слов’янських відомостей» у пресслужбі Слов’янської міської військової адміністрації повідомили, що у місті було встановлено 12 бюветів для забору технічної води за бюджетні кошти та 26 свердловин за кошти співвласників житлових будинків та підприємців. У планах адміністрації було облаштування ще 20 свердловин, однак навіть ця кількість розрахована на обмежену кількість людей.

«Як показує практика 2022 року, коли лінія бойових дій знаходилася у 7 км від міста, у Слов’янській громаді залишалося 18 тисяч мешканців. Саме за умови евакуації усіх мешканців, які зможуть виїхати, при роботі наявних бюветів і свердловин та облаштування нових двадцяти свердловин, технічної води для побутових потреб вистачить для містян, які залишаться у місті», — ішлося у відповіді.

Зазначимо, що у перші місяця великої війни у Слов'янську дійсно спостерігалася серйозна проблема з водою — централізоване водопостачання було порушено на кілька місяців, починаючи з весни 2022 року, через активні бойові дії та обстріли. Багато жителів приватного сектору набирали воду з колодязів, а от жителі центрального району використовували воду зі свердловин, які якраз почали встановлювати в місті.

Водночас Слов’янська МВА підкреслила, що це не є альтернативою централізованому водопостачанню. Свердловини розраховані на покриття нагальних побутових потреб населення, яке буде «зобов’язане або вимушене залишитися на території громади за умови припинення роботи системи водопостачання та водовідведення».

Також у відповіді зазначалося, що встановлення жодних очисних споруд не планується.

Якість води у свердловинах залежить не тільки від природи чи війни, а й від дій або бездіяльності людей

Активісти, які продовжують дослідження, запевняють, що і за таких умов (без очисних споруд) за свердловинами має бути догляд. Вони наголошують, що у разі потреби скористатися ними при відсутності правильної експлуатації буде складно навіть для побутових потреб.

Так, за численними запитами містян волонтери Центру громадянського суспільства «Друкарня», нещодавно взяли проби в одній з найпопулярніших свердловин — на перетині вулиць Свободи та Поштової. Саме вона, за результатами спостережень кількох років, найбільш придатна для використання. Волонтери зробили забір та відправили на аналіз фахівцям лабораторії СД БУВР, а висновки підготували науковці з мережі «Довкола».

«Прифронтові громади регулярно потерпають через перебої централізованого водопостачання. Тоді люди вимушені вживати воду з джерел та свердловин, але чи безпечна ця вода відомо не завжди. До нас постійно звертались містяни та активні мешканці Донеччини з різних міст, здебільшого зі Слов'янська, із запитом про перевірку придатності води для пиття та використання у побутових потребах. З їхньою допомогою ми відібрали проби води у популярних місцях користування: свердловинах Слов'янська, Маяк, та Хрестище», — розповіла голова центру громадських ініціатив «Друкарня» Капіталіна Пасікова.

Аналіз лабораторії СД БУВР та «Довкола» показав, що вода зі свердловини по вул. Поштова має посередню якість. Основні проблеми: висока жорсткість, підвищена мінералізація, перевищення вмісту заліза, неприємний смак, колір і запах. Цю воду можна використовувати для прибирання, прання та зрошення, але вона може пошкоджувати техніку з ТЕНами через високу жорсткість і вміст заліза.

«Порівняно з 2022 роком, вміст заліза збільшився через неправильну експлуатацію свердловини, що викликає застій води та корозію металу. Це наочний приклад того, як неправильне використання свердловин може погіршити якість води. Ми говорили про це жителям та органам місцевої влади, тому що ці альтернативні джерела потребують регулярної продувки або прокачки води, щоб вона залишалася придатною для використання. Якщо свердловиною не користуватися, то агресивний сольовий склад води викликає корозію металу, що веде до псування свердловини і погіршення якості її води. А якщо раптом буде необхідність її масового використання, то проблеми стануть суттєвими… Щотижнева прокачка 25%-30% об'єму свердловини дозволить навіть споживати цю воду в екстрених ситуаціях після знезараження: кип'ятіння та фільтрації (бажано з активованим вугіллям), — пояснив доцент Українського Державного університету науки і технології Максим Сорока.

Він також підкреслив, що у перші два роки повномасштабної війни було пробурено багато свердловин на території Донецької області. І хоча всі вони мають різні характеристики, саме  ця проблема є спільною для всіх.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі