«Ти просто береш людину і несеш на собі» — історія пошуків загиблих на Донеччині

Від двох-трьох годин до кількох тижнів можуть витрачати на операції з евакуації загиблих військових з позицій пошуковці загону "Плацдарм", розповів Суспільне Донбас керівник Олексій Юков. За його словами, намагаються встигнути забрати тіла до того, як фронт буде рухатися далі. Виносять з поля бою українських воїнів, яких повертають додому для поховання. Тіла росіян після ідентифікації передають на репатріацію. Огляд окупантів, розповідає пошуковець, свідчить: вони нерідко ховають свої розпізнавальні знаки, інколи маскуються як ЗСУ, а подекуди — у цивільних. На тілах знаходять все: від "смертних" жетонів та медалей до шкарпеток ЗСУ.

Як зараз відбуваються пошуки, коли фронт стрімко може посунутися, які небезпеки та ризики таких пошуків — керівник пошукового загону "Плацдарм" Олексій Юков розповів після чергової операції на Донеччині.

Від російських медалей до шкарпеток ЗСУ

На тілах російських військових нерідко знаходять розпізнавальні знаки, розповідає Олексій Юков, проте не завжди — це може свідчити про те, що ця група маскувалася під українських військових.

"Бувало, що при них були медалі, куча нашивок, скотч тощо. У бувало, що на деяких ділянках шеврони, скотч і жетони повністю відсутні, хоча це — регулярні частини. Швидше за все, це для того, щоб маскуватись під військовослужбовців ЗСУ, щоб не зрозуміли, до яких підрозділів ці люди належать. Або дуже часто буває перевдягаються в цивільних мешканців, але йдуть зі зброєю", розповів Олексій Юков.

За спостереженням Юкова, в армії РФ змінилася аптечка: він бачить оновлені турнікети, джгути. Називиє її наближеною до натівського стандарту.

"Вона (аптечка, — ред.) набагато покращилась, фактично стала така, як стандарт НАТО. Маються турнікети, є китайські турнікети, але не тільки китайські, а й оригінальні, йдуть теж джгути, є знеболювальні й кровоспинні. Окрім того, вони перейшли в більшості на мультикам, а "жаба" зустрічається не так часто, їхнє екіпірування, спорядження, загальновійськове, а зазвичай вже в мультикамах ходять", — розповідає Юков.

Цього разу під час огляду тіла загиблого військового, пошуковці ідентифікують його як росіянина.

"Це росіянин, хоча вже одягнуті на ньому ЗСУшні носки. Вони вже скоріш за все заходили у населені пункти й там вже можливо десь якісь склади, або забирали з рюкзаків українських полонених, або вбитих", — говорить Юков.

Ще одна розповсюдження річ, каже пошуковець, ікони і дев'яностий псалтир, а також "смертні" жетони та документи — їх знаходять, за словами Юкова, на переважній більшості тіл окупантів.

"Дуже часто цілий пакет документів, починаючи від карток банків, закінчуючи навіть підписаними контрактами, не говорячи про паспорти й таке інше. Тобто, пакет документів майже при кожному військовослужбовці мається, якщо вони не заходять, наприклад, як диверсійні групи, у тил. А ще дуже багато трофейної зброї", — розповів пошуковець.

Пошуковий загін "Плацдарм", Донецька область, 4 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Артем Степанов

Тіла доводиться нести в руках

Тіла російських військових ідентифікують, аби потім віддати на обмін і повернути загиблих українських воїнів додому. Коли "Плацдарм" заходить на поле бою, розповідає Юков, діють там швидко, бо працюють під загрозою обстрілів.

Пошуки проводять на різних ділянках фронту — там, куди з'являється можливість заходити, додає він.

"Ца цей момент таких можливостей дуже мало — Через постійні обстріли і дрони, які б'ють не тільки по військовим, а й по цивільним, але й по евакуаційним командам, як медиків, так і пошуковців. Дуже важко заходити, відпрацьовувати. Це може займати від 2-3 годин, коли ти заскакуєш, одразу забираєш тіла швидко звідти — і у тебе є можливість виїхати. А буває, займає декілька днів і навіть тижнів, щоб спланувати та встигнути витягти до того, як фронт буде рухатися далі, щоб не загубити тіла. Якщо є можливість забирати в мішках, забираємо, це там, де більш небезпечна ділянка, а так (забираємо — ред.) без мішків", — каже Олексій Юков.

"Ти береш людину і просто несеш на собі. Тому що ти розумієш, що якщо тебе помітять з цим мішком, то в тебе варіантів вийти живим, фактично, немає. Тому доводиться іноді в руках людей нести або рештки людей, фрагменти тіл".

Пошуковий загін "Плацдарм", Донецька область, 4 вересня 2025 рік. Суспільне Донбас/Артем Степанов

Олексій Юков переконаний: такі операції необхідні — кожен український воїн має бути гідно похований, а тіло росіянина — шанс обміняти його на українського оборонця.

"Морально дуже добре, коли у тебе є шанс витягти цю людину — коли у тебе є шанс її забрати з цього гирла війни. Страшно, коли ти його бачиш, а ти нічого зробити не можеш. Не можеш витягти його — бо просто два кроки для тебе можуть останніми. Тому, якщо у нас є можливість, ми забираємо всіх", — пояснює він.

Загрожують пошуковцям не тільки обстріли, російська армія мінує лінію фронту, тож постійно є ризик підірватися на боєприпасі, каже керівник "Плацдарму".

"Буває так важко, що ти по декілька тіл на собі просто несеш. Не несеш, а просто повзеш, фактично. Тому що сили дуже швидко втрачаються, через те, скільки на тобі екіпірування, спорядження. І кожен день небезпека все більше і більше. Тому що, на жаль, всі ці правила, які понаписували, вони не працюють. Бо на війні немає правил. І про це треба говорити та не вірити в те, що написано на папері, а бачити те, що ти бачиш особисто. Тому я не вірю в ці правила. На війні їх немає".

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі