В этот день 8 лет назад началась война
Рівно 8 років тому змінилося життя не тільки мешканців Слов'янська, а й усіх українців. 12 квітня 2014 року вважається точкою відліку початку війни на Донбасі. Цього дня Слов’янськ захопили бойовики. 12 квітня проросійські озброєнні угруповання захопили міське відділення міліції у Слов'янську. Потім – у Краматорську. Стрілянина йшла у повітря, терористи використовували димові шашки та сльозогінний газ. Над адміністративними будівлями український прапор замінив російський триколор, на вулицях виросли барикади. Місто заповнили озброєні сепаратисти.
Написала науковий співробітник Дар'я Літовченко, Слов'янського краєзнавчого музею.
Трохи згодом стало відомо, що кістяк цього формування становив “кримський загін”, очолюваний відставним полковником ГРУ РФ Ігорем Гіркіним, який називав себе Стрєлковим. Але головною фігурою того дня був не він, а мер Слов'янська Неля Штепа. Вона з мегафоном в руці пояснювала людям, що міськвідділ захопили “наші хлопці”, які протистоять київській владі. Вже за кілька днів бойовики взяли її під варту та утримували у захопленій будівлі виконкому до моменту своєї втечі з міста.
13 квітня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про початок антитерористичної операції (АТО) та залучення до неї військовослужбовців ЗСУ. Голова МВС України Арсен Аваков повідомив про початок силової операції у Слов'янську під керівництвом антитерористичного центру СБУ. Цього ж дня за вісім кілометрів від Слов'янська в районі селища Семенівка повстанці з загону Стрєлкова атакували групу офіцерів СБУ, яка проводила розвідку місцевості перед початком активних дій під прикриттям “Альфи”. Внаслідок бою був убитий офіцер спецпідрозділу “Альфа” Геннадій Біліченко, тяжкі поранення отримали командир “Альфи” та полковник СБУ, поранено співробітника МВС.
Слов'янськ став штаб-квартирою Ігоря Стрєлкова-Гіркіна. Будівля міського управління СБУ здобула сумну славу в'язниці нового “режиму”. Саме там утримували, катували та вбивали людей. Через кілька днів після захоплення міста, 19 квітня стало відомо, що з річки Казенний Торець витягли понівечені тіла горлівського депутата Володимира Рибака та студента Юрія Поправка. Це був перший, але не останній випадок звірячих вбивств бойовиками громадянських людей під час окупації.
Так званим “народним мером” Слов’янська проголосили В'ячеслава Пономарьова. Члени “народної дружини” з росіянами патрулювали місто у темний час доби, чергували на блокпостах, забезпечували охорону на мітингах та різноманітних заходах, що проводилися у місті. Свою діяльність із протидії нової влади керівництво “дружини” координувало зі Слов'янським відділенням КПУ, яке очолював Анатолій Хмельовий.
За 84 дні окупації Слов’янська загинуло більше 100 мирних жителів. Було пошкоджено 615 багатоповерхівок та майже 1700 приватних будинків.
Всюди страх, біль, смерть, зруйновані долі - так виглядає війна. Саме це ми всі спостерігаємо по всій країні з 24 лютого - початку повномасштабного вторгнення. Гостра фаза війни може невдовзі дістатись і до нас.
Окупація Слов'янська, що тривала три місяці, показала всі принади “російського миру” та значною мірою прорідила кількість фанатів так званої “ДНР”. Повернення до міста миру та спокою прийшло після втечі російських бойовиків та їхніх посібників із числа місцевих мешканців, які надто “засвітили” свою симпатію до терористів. Після того, як Слов'янськ був “звільнений” від води, світла та їжі, хвороба під назвою “ДНР” переповзла до Донецька.
Окупація Слов'янська російсько-терористичними військами значною мірою допомогла зрозуміти наскільки безцінно мирне українське небо і, всупереч старанням РФ, об'єднала людей під українським прапором.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.