Вони не тримали зброї, але стали героями війни: у Слов’янську та Краматорську вшанували загиблих медиків (фото, відео)

Сьогодні, 10 липня, Україна вперше відзначає День вшанування загиблого медика. Ця дата – нагадування про тих, хто поклав своє життя, рятуючи інших під час російської агресії. Проєкт «Посвіт пам’яті», ініційований Орденом Святого Пантелеймона, покликаний зберегти пам'ять про цих героїв, які віддали життя, виконуючи свій професійний обов'язок.
Цього дня у всіх підрозділах Центру екстреної медичної допомоги лунав короткий сигнал — удар серця, з хвилиною мовчання, як знак глибокої пошани до загиблих медиків. Адже загалом в Україні більше ніж пів сотні загиблих працівників екстреної медичної допомоги. Донецький обласний центр, на жаль, не виняток. Перші співробітники служби загинули саме на Донеччині.
10 жовтня 2014 року на блокпості бойовиків, що на трасі «Донецьк-Маріуполь», в районі хутора Широкий, було розстріляно бригаду екстреної медичної допомоги. Це сталося під час транспортування травмованого пацієнта до лікарні. Тоді загинули 45-річна фельдшер Ірина Доценко та 58-річний водій Іван Канцедал.
На честь вшанування загиблих колег, медичних працівників Донецького обласного центру, відбулась нарада в у змішаному форматі — на прямому зв’язку з Алеї Слави міста Краматорськ, з урочистою промовою на честь пам’яті загиблих працівників до всіх підрозділів звернулась директорка Центру Рязанцева Світлана Іванівна.
«Сьогодні ми вперше відзначаємо пам’ять загиблих медиків в Україні. Тих, хто віддав своє життя заради допомоги іншим, заради захисту нашої країни. Сьогодні ми можемо відвідати місця, де деякі з них знайшли останній спокій та покласти квіти. Можемо прийти на місця вшанування пам’яті наших співвітчизників. На жаль, в сьогоднішніх умовах ми не можемо відвідати кожного, бо багато хто загинув та похований на територіях, які наразі знаходяться під тимчасовою окупацією… Війна, яку розв’язала росія у 2014 році, на жаль, досі триває. І я можу сказати, що наші медики, санітари, водії та всі, хто загинув як на фронті, так і поза ним, вже є Героями. Ці люди не залишили рідну Донеччину і попри всі виклики першими надавали екстрену медичну допомогу. Ми всіх пам’ятаємо! І віримо, що настане день, коли настане мир і ми зможемо прийти для вшанування пам’яті до кожного з них», — сказала Світлана Іванівна.
Медичні працівники Станції швидкої медичної допомоги міста Слов’янська також вшанували пам’ять своїх загиблих колег на прямому зв’язку з нарадою Центру з Соборної площі, де на Алеї Пам’яті встановлені пам’ятні знаки на честь загиблих захисників.
Колеги урочисто вшанували пам’ять лікарки медицини невідкладних станів, офіцера НГУ, військового лікаря Каріни Крячко і молодшого медичного брата (санітара фельдшерської бригади), старшого солдата, старшого водія БМП Андрія Штепи.
З 21 січня 2020 року лікарка Крячко Карина Володимирівна добровільно приєдналась до лав НГУ. Трагічно загинула 10 січня 2023 року під час безпосередньої участі у бойових діях і заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України. Посмертно нагороджена Медаллю «Захиснику вітчизни» Указом президента України від 19.06.2023 р. № 338. Має Відзнаку «Почесний громадянин м. Слов’янська». Карині Крячко було лише 33 роки.
Андрій Олександрович Штепа 11 червня 2020 року добровільно приєднався до лав НГУ. Загинув в районі села Волохів Яр, Ізюмського району, Харківської області внаслідок отримання поранення, несумісного з життям, під час виконання бойових завдань. Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня учасника АТО і Відзнакою «Почесний громадянин м. Слов’янська».
Загалом із початку повномасштабної війни, що розв’язала росія проти України, Донецький Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф втратив ще 11 співробітників, які загинули, рятуючи життя інших людей.
Наприкінці наради були увімкнені проблискові маячки в усіх підрозділах Центру.
Загиблі працівники Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Донецька область)
- Олександр Миколайович Астраханцев — фельдшер з медицини невідкладних станів (фельдшерська бригада), підстанція м. Волноваха. Народився 3 серпня 1969 року, загинув 7 квітня 2022 року. Служив у ЗСУ.
- Андрій Олександрович Штепа — молодший медичний брат (санітар фельдшерської бригади), підстанція м. Слов’янськ. Народився 14 серпня 1980 року, загинув 9 липня 2022 року. Служив у ЗСУ.
- Андрій Євгенович Яблонський — водій бригади екстреної медичної допомоги 1 класу, підстанція м. Бахмут. Народився 6 червня 1980 року, загинув 24 вересня 2022 року. Служив у ЗСУ.
- Олександр Анатолійович Безручко — водій бригади екстреної допомоги 1 класу, підстанція м. Авдіївка. Народився 3 травня 1981 року, загинув 27 жовтня 2022 року. Служив у ЗСУ.
- Вікторія Олександрівна Нікітіна — сестра-господиня, підстанція м. Авдіївка. Народилася 3 лютого 1985 року, загинула 12 жовтня 2022 року. Служила у ЗСУ.
- Сергій Віталійович Літвіненко — фельдшер з інформування бригад екстреної (швидкої) медичної про виклик екстреної медичної допомоги. Народився 26 вересня 1990 року, загинув 13 листопада 2022 року. Служив у ЗСУ.
- Карина Володимирівна Крячко — лікар з медицини невідкладних станів (загальнопрофільної бригади), підстанція м. Слов’янськ. Народилася 29 січня 1992 року, загинула 10 січня 2023 року. Служила у ЗСУ.
- Дмитро Миколайович Темнохуд — фельдшер з медицини невідкладних справ (загальнопрофільної бригади), підстанція м. Красногорівка. Народився 3 листопада 1974 року, загинув 17 березня 2023 року. Служив у ЗСУ.
- Олена Петрівна Невара — фельдшер з інформування бригад екстреної (швидкої) медичної про виклик екстреної медичної допомоги. Народилася 12 грудня 1970 року, загинула 13 червня 2023 року.
- Галина Петрівна Тєряєва — фельдшер з медицини невідкладних справ (фельдшерської бригади), підстанція м. Торецьк. Народилася 12 серпня 1966 року. Отримала поранення 19 червня 2024 року, боролася за життя, але серце зупинилося 7 серпня 2024 року.
- Олександр Володимирович Конаков — водій бригади екстреної медичної допомоги 3 класу, підстанція Красногорівка. Народився 20 вересня 1969 року, загинув 16 березня 2025 року. Служив у ЗСУ.
Сьогодні ми всі вклоняємося та вшановуємо пам’ять цих героїчних людей хвилиною мовчання. Їхній подвиг та самопожертва назавжди залишаться у нашій пам'яті. Слава нашим героям! Слава Україні!
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.