Восьма річниця звільнення Слов’янська: ворог руйнує місто та намагається наступати
5 липня 2014 року українські війська зайшли у Слов’янськ після жорстоких боїв, які точилися з 13 квітня. Російські найманці під керівництвом Гіркіна втекли з міста, не очікуючи поки їх повністю оточать. Все виправдання терориста Ігоря Гіркіна, що не було зброї утримувати місто – це повна маячня. Бо потім всі бачили, скільки було кинуто зброї росіянами та колаборантами. Зброю вивозили декількома вантажівками.
Зазвичай 5 липня у Слов’янську проводилися святкові заходи до дня звільнення. Але в цьому році, ніяких заходів точно не буде, бо ворог вже давно намагається наступати в сторону міста зі сторони Ізюму.
Росіяни постійно обстрілюють Слов’янськ. Найбільш масований обстріл відбувся у минулу неділю. Тоді ракети з РСЗВ влучили у житлові будинки у ринок біля залізничного вокзалу по об’єктах критичної інфраструктури. Загинуло шестеро людей та 19 було поранено. Серед тих хто загинув, дівчинка 11 років. Росіяни вбили усю її сім’ю.
Читайте також: В три раза увеличились темпы эвакуации жителей из Славянска — репортаж из города
Після того, як окупанти, захопили Лиман, там почали з’являтися терористи зі Слов’янська. Зокрема був В’ячеслав Пономарьов, так званий «народний мер», який втік з міста спочатку на окуповану територію Донецької області, а потім чогось не став жити у так званій «ДНР», а перебрався до Росії. Тепер він знову хоче, щоб у місті була «ДНР» та навіть заявляв, що от-от вони «визволять» Слов’янськ. Вже пройшло понад місяць і Сили оборони України, продовжують ефективно боронити місто.
Попри всі заяви російської пропаганди, ворог зміг просунутися, починаючи з квітня, приблизно на 10 км у сторону Слов’янська на Ізюмському напрямку. Тобто, за 90 днів – 10 км.
В місті наразі немає води. Окупанти пошкодили систему подачі води у с. Донецьке та с. Маяки. Періодично у місті в окремих районах зникає світло, через російські обстріли.
Приблизно 4/5 мешканців міста виїхали. Залишається приблизно 20 тис. людей, які через різні причини не хочуть, або не можуть покидати Слов’янськ.
