Вулиця Торська у Слов’янську: від ковальських ремесел до викликів війни
Вулиця Торська — найстаріша вулиця у Слов’янську, яка є справжнім літописом міста.
Вона бере свій початок від перехрестя з вулицею Банківською, проходить на південь до річки Казенний Торець і закінчується перехрестям з вулицею Свободи. Протягом століть вулиця змінювала назви та архітектурне обличчя, залишаючись ключовим свідком розвитку та випробувань регіону.
«Слов’янські відомості» продовжують проєкт “Що в імені тобі моєму”. У межах цього циклу ми досліджуємо, як змінювалися назви наших вулиць та яке значення вони мають для сучасного Слов’янська.
Історія виникнення вулиці та перейменувань: від Ковальської до Торської
Торська виникла ще у 1780 році. Її перша назва — Ковальська (у народі Кузнечна) — з’явилася не випадково, адже саме тут селилися перші майстри-ковалі. Згодом, коли від неї відокремилася Старо-Ковальська (згодом Канатна, через канатну майстерню, а нині Музейна), вулиця отримала назву Велика Ковальська.
Масштабна забудова тут розпочалася у середині XIX століття. Замість старих хаток-мазанок на вулиці почали зводити кам’яні купецькі будинки. Приїжджі купці будували собі цегляні крамниці, вулиця поступово ставала брукованою, а за бюджетний рахунок тут звели першу міську лікарню.
Особливе місце в промисловій історії вулиці посів комплекс пруського підприємця Йоганна Крона.
Поряд з набережною Казенного Торця він побудував потужний ковбасний цех та “Монополію Крона”. Крон мав ексклюзивну ліцензію на виробництво горілчаної продукції, а його ковбасні вироби (сировина для яких навіть експортувалася до Німеччини) славилися на весь регіон. Будівлі з червоної цегли з глибокими підвалами нагадували справжній замок. У радянські часи ці приміщення використовували під молокозавод та швейну фабрику, а згодом — під сучасний бізнес-центр, де у тому числі проводилися різноманітні заходи та концерти.
Радянський період приніс нові назви — у 1930 році вулицю перейменували на Комунарів. Під час німецької окупації у 1942–1943 роках вона тимчасово знову стала Кузнечною. Сучасну назву було ухвалено 11 вересня 2015 року на честь міста-фортеці Тор, що стало початком заснування Слов’янська.
Вулиця Поштова у Слов’янську: від купецької історії до боротьби під вогнем росії
Центр дитячого розвитку: СЮТ та садочок «Теремок»
Забудова Торської розпочиналася від вулиці Банківської, де оселялися заможні купці та міщани. Хоча більшість старовинних споруд з часом замінили на типові “хрущовки”, місцями на вулиці збереглися особняки ХІХ століття. Один із таких знакових об’єктів — будинок № 45. Раніше тут працювала вечірня школа робітничої молоді № 4 (типовий проєкт 2-02-17), а згодом розмістилася Станція юних техніків (СЮТ).
До повномасштабної війни Станція юних техніків була унікальним позашкільним центром. Заняття там мали технічний характер, на відміну від звичайних центрів дитячої творчості. У СЮТі функціонувало безліч гуртків: архітектурне, авіаційне та технічне моделювання, конструювання транспортної техніки, повітряних зміїв, радіоелектроніки, автотехніки та автомоделей. Також тут працювали художня майстерня, гуртки дизайну, гончарства, різьблення по дереву та токарства, вишивки, фотографії та образотворчого мистецтва.
Поруч знаходився дитячий садочок № 20 “Теремок”. Будівля закладу проіснувала з кінця 1950-х років і завжди користувалася популярністю серед батьків. Незадовго до початку повномасштабної війни садочок повністю відремонтували, зробивши його сучасним, теплим та комфортним для понад 100 дітей.
Наслідки російської агресії
У вересні 2022 року найстаріша вулиця міста стала мішенню для терористичних атак з боку росії. Удари агресора були спрямовані саме на освітню інфраструктуру та житловий сектор.
1 вересня 2022 року, у День знань, російські війська обстріляли та повністю зруйнували дитячий садок “Теремок”. Російська ракета знищила оновлений заклад вщент. На щастя, на той момент ніхто не постраждав, але будівля вже не підлягає відновленню, тож її знесуть, щойно знайдуть фінансування.
Вже за кілька днів, 7 вересня 2022 року, Торська знову здригнулася від вибухів. Внаслідок обстрілу серйозно постраждала будівля Станції юних техніків, а сусідній триповерховий житловий будинок був зруйнований повністю.
Під завалами житлової споруди опинилися мешканці. Поліцейські та рятувальники, які працювали на місці російських ударів, виявили під уламками тіла трьох загиблих людей — двох чоловіків і однієї жінки. Серед загиблих був завідувач дитячої реанімації Володимир Буря, який приїхав по особисті речі.
“Трагедія сталася у середу, 7 вересня. Через влучання ворожої ракети у будинок №43 на вулиці Торській загинули троє місцевих жителів — літня пара та 58-річний завідувач відділенням реанімації обласної дитячої лікарні Володимир Буря, який днями приїхав по особисті речі”, — повідомили тоді у пресслужбі Слов’янської МВА.
Російські видання тоді повідомили, що був знищений пункт “тимчасової дислокації” 95 — ї бригади та велика кількість техніки…
Сьогодні Торська залишається місцем, де історія ХІХ століття, спогади про дитячу творчість та важкі шрами від обстрілів росії існують поруч. Вона продовжує бути важливою артерією Слов’янська, нагадуючи про незламність міста та ціну, яку воно платить за свою свободу.
Від Гагаріна до Галактики: чому у Слов’янську зникло «12 Квітня»
