Як переселенець зі Слов'янська придбав дім на Тернопільщині за ціною оренди

Переселенець із Донеччини Федір Мамедов, який через війну вимушено покинув рідний Слов'янськ, сьогодні живе на Тернопільщині. І не просто орендує житло, а став власником будинку, придбаного у розстрочку — без банків, без кредитів, без зайвих ризиків. Щомісячні виплати були такими самими, як орендна плата за квартиру.

Його історія, якою він поділився з журналістами "Слов'янських відомостей", — приклад того, що навіть у найскладніші часи можна знайти сили змінити життя й побудувати власний дім із нуля на новому місці.

Від Слов'янська до Тернопільщини: довга дорога до власного кута

Історія вимушених переїздів родини Федора почалася задовго до повномасштабної війни. Ще у 2014-му, коли у Слов'янську відбувалися бойові дії, чоловік із дружиною виїхали до Києва.

"Перший раз ми виїхали в 2014 році, коли була тимчасова окупація Слов'янська. Тоді приїхали до Києва, де прожили два з половиною роки. А потім повернулися назад у Слов'янськ", — згадує Федір.

Після повернення вони оселилися в селищі Маяки, під Слов'янськом, де купили будинок під виплату. А коли у 2022 році війна розпочалася з новою силою, сім’я вдруге змушена була виїхати — цього разу до Дніпра.

В орендованому будинку без опалення вони прожили близько пів року. Потім — новий переїзд, тепер на Львівщину, до Стрия.

"Там ми орендували квартиру рівно два роки — з вересня 2022-го по вересень 2024-го. А тоді зрозуміли, що це якесь замкнене коло: щомісяця віддаєш гроші, а свого нічого не маєш. Так прийшло усвідомлення, що треба шукати варіант під виплату, аби вкладати гроші не в оренду, а у власність", — каже чоловік.

Як знайти дім за $5000: випадок, віра і трохи везіння

У червні 2024 року Федір із дружиною почали цілеспрямовано шукати житло на спеціалізованих сайтах — "OLX", "DOM.RIA" та інших.

"Ми знайшли кілька варіантів — в Івано-Франківській області, на Тернопільщині. Львівська область дуже дорога, тож відпала одразу і навіть не розглядали", — пригадує він.

Доля втрутилася у справу по-своєму: потрібний будинок вони знайшли не через інтернет, а буквально на вулиці.

"Ми цей дім взагалі випадково побачили: просто на вікні приклеєний папірець, написано "продам", номер телефону — і все. Так і подзвонили", — усміхається Федір.

Будинок знаходиться у селі Жуків Бережанської громади на Тернопільщині. Місце здалося ідеальним:

"Ми розглядали тільки села не далі ніж за 10 км від міста. Щоб не опинитись "на кінці цивілізації", — пояснює чоловік.

Коли власниця назвала ціну, Федір спочатку подумав, що ослухався.

"П'ять тисяч доларів за дім. Це була просто "шоколадна" ціна! Я, звісно, сумніваюся, що зараз можна знайти щось подібне. Ми потрапили саме в той момент, коли попит ще не вибухнув. Але і зараз, принаймні тут, на Тернопільщині, можна знайти недороге житло", — каже він.

Власниця виявилася доброзичливою й погодилася на розстрочку без банківських відсотків. Оформили нотаріальний договір — і почали виплачувати по $200 щомісяця, як за оренду.

"Ми заплатили перший внесок і далі кожного місяця по 200 доларів. Останній платіж зробили у липні — 1200 доларів. І все, дім повністю наш!", — підсумовує Федір.

Відновлення та облаштування нового життя

Будинок, що купило подружжя, простояв без людей майже десять років. Роботи вистачало, але це не лякало, а лише підштовхувало до дій. Якийсь час жили в орендованій квартирі й приїжджали для того, аби хоч трохи привести до ладу.

"Ми пройшли непростий шлях. І воду робили, і світло міняли, і газові клапани перевіряли. Свердловину нову бурили, бо старої не було. Навіть каналізацію з нуля зробили", — розповідає Федір.

Найбільшим проєктом стала ванна кімната.

"Її просто не було. Коридор був великий — ми розділили частину піноблоком і зробили повноцінну ванну з туалетом. Завели воду, зробили септик — усе своїми руками. Але якось все владналося. До того ж, тут люди добре ставляться до переселенців, навіть свердловину майстри погодилися бурити в розстрочку й без відсотків", — каже чоловік.

Тепер будинок має і газ, і воду, і опалення. В кожній кімнаті є газові конвектори, а також старі печі, що залишилися від попередніх власників — на випадок перебоїв чи холодних зим.

"Село у нас невелике, але дуже зручне. І газ, і вода є, і транспорт ходить. До супермаркетів АТБ та "Фора" близько 3 км, до центру Бережан — 5 км, є шкільний автобус і маршрутки до Тернополя. Усе поруч", — каже чоловік.

Допомога переселенцям і "Ютуб"

Федір вирішив не просто облаштовуватися, а й ділитися досвідом. Так народився його "Ютуб"-канал, який сьогодні має вже понад 7 тисяч підписників.

"Я завів канал, щоб показати іншим переселенцям: не треба опускати руки. Не треба роками платити оренду. Можна знайти дім і виплачувати його так само щомісяця", — пояснює він.

На каналі чоловік знімає відео про ремонт, комунікації, облаштування побуту.

А ще — розповідає про продаж будинків у селах Тернопільщини.

"Я почав їздити по сусідніх селах і знімати оголошення про продаж. Люди приїжджають — із Бахмута, Добропілля, Херсона. Уже кілька родин купили будинки саме завдяки цим відео", — каже Федір.

Федір не бере жодної комісії за публікацію оголошень — усе робить безкоштовно. Дехто з продавців сам "дякує" йому за допомогу.

"Я ні для кого не роблю якихось винятків, не беру гроші за пошук житла чи продаж, чи ще щось. З кого брати? З переселенців? Ні, такого робити точно не хочу, бо вони і так все втратили. Тож, якщо людям цікаво — кажу: підписуйтесь на канал та дивіться, там усі актуальні варіанти. Я ж не агент, просто хочу допомогти нашим — хто виїхав і не знає, з чого почати".

Природа, спокій і нове життя на заході України

Переїзд подарував родині не тільки власний будинок, а й нове відчуття тиші та гармонії.

"Тут неймовірна природа. Сосновий ліс — буквально за кількасот метрів. Поруч водосховище, річка, пляж, альтанки, риболовля. І повітря зовсім інше — свіже, чисте", — каже Федір.

Бережани — невелике, але мальовниче містечко з давнім замком, парками й озерами. У селі Рай неподалік ростуть сосни, де місцеві збирають білі гриби. Люди спокійні, доброзичливі, відкриті.

"Місцеві дуже нормальні й гарно ставляться до переселенців. Немає якихось мовних питань, як багато хто думає у нас, на Донеччині. Звісно, намагаюсь говорити українською, бо сам того хочу, а якщо не виходить щось сказати — розуміють. Деякі й самі кажуть: "Та говори, як тобі зручно". Головне, що ти свій, що ти працюєш і стараєшся", — пояснює чоловік.

Дім, який став символом надії

Для Федора та його дружини цей дім тепер не просто дах над головою. Це своєрідний символ сили, віри та відродження. А ще — доказ, що навіть після кількох втрат можна почати спочатку.

"Ми пройшли багато: двічі виїжджали, усе починали з нуля. Але, знаєте, коли вранці виходиш на подвір’я, бачиш свій паркан, свої квіти, свої двері — це зовсім інше відчуття. Це твій дім", — говорить він.

Сьогодні подружжя продовжує облаштовувати подвір’я та робити вже косметичний ремонт. Висадили дерева, планують зробити невеликий город і літню кухню. Цьогоріч навіть зібрали вдалий урожай і провели консервацію з вирощених власноруч овочів та фруктів.

Федір каже: головне — не чекати, поки "стане краще", а діяти зараз.

"Не треба боятися. Усе реально. Навіть у ці часи можна знайти можливість купити своє житло, якщо хочеш і шукаєш. Просто треба вірити у власні сили", — упевнений він.

Наостанок хочеться додати, що історія Федора  Мамедова дійсно про те, як людина, що втратила дім через війну, змогла створити новий — на іншому кінці країни. Його приклад вже надихає переселенців, які досі вагаються між "орендувати" і "будувати своє". Бо, як показує досвід Федора, іноді досить просто зробити перший крок — і доля допоможе з рештою.

Тож якщо ви все ще вагаєтесь щодо евакуації зі Слов'янська, Святогірська, Лиману, Дружківки… Просто зважте всі "за" та "проти". Цілком можливо, що вам теж припаде до душі саме придбання будиночку замість оренди квартири. І якщо вас зацікавила історія переселенця зі Слов'янська, якщо є бажання дізнатися більше про побут чи будинки у селах — підпишіться на канал  www.youtube.com/@Жизньвкадре-д5и або просто подивіться його відео на "YouTube". На каналі він ділиться реальними історіями купівлі будинків, порадами та власним шляхом від переселенця до господаря власного дому. Можливо, саме так почнеться і ваша історія.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі