Як позбутися тривоги, чому це важливо та як стабілізуватися під час війни

Весь час ми тривожно відстежуємо новини. Не виходимо з чатів, моніторимо соціальні мережі, чекаємо на телефонний дзвінок…

Події, які сьогодні відбуваються, не можуть не турбувати. Навіть якщо виїхали у безпечне місце. Особливо, якщо виїхали у безпечне місце. А ще більше тривоги, якщо ви досі залишаєтесь у Слов’янську чи будь-якому іншому прифронтовому місті Донеччини.

Але, попри війну та загальну ситуацію життя продовжується. Ми мусимо жити, прокидатися вранці й робити якісь справи, йти на роботу або займатися дітьми. Життя триває і мусить тривати…

Так, іноді здається, що вся ця напруга – це вже занадто. Що не можемо витримати. Що не впораємось.. Але чи час сьогодні опускати руки та припиняти боротися? Може спробувати підтримати самого себе під час війни та зменшити власну тривожність?

«Пустіть мене, я із собакою»: складнощі пошуку житла з домашніми тваринами

Звідки взялась та як впливає на нас тривога?

Напевно всі знають, що тривога здавна мала на меті захищати наших предків від небезпек дикої природи. Нічого не змінилось і сьогодні, хіба що привиди для неї стали набагато різноманітніші.

При цьому приводи – це не тільки загрози життю та здоров’ю, а ще й загрози внутрішнім цінностям – свободі, незалежності, особистим кордонам, фінансовій спроможності тощо. Ми відчуваємо тривогу коли чуємо звуки сирени, переживаємо за власне життя або безпеку рідних, боїмося зазнати поразки чи не впоратися з відповідальністю.

Працює тривога як сигналізація в машині – коли є реальна або навіть уявна небезпека, щось всередині б’є на сполох і спрацьовує «бий або біжи». Так робили наші прапрапра… пращури. Так робимо і ми, коли «накриває». Серце починає битися частіше, м’язи сильно напружуються, дихання або пришвидшується, або перехоплюється… А в голові: «Що відбувається?», «Що робити?». Наша психіка намагається відновити безпеку, водночас збудження нервових клітин продовжує «нарізати» кроки по колу….

Понад шість місяців ми всі, так чи інакше, перебуваємо у стані тривоги. Навіть знаходячись у дуже різних умовах (вдома під обстрілами, у безпечному регіоні України, за кордоном).

А тепер уявіть, що у вас на кухні тече кран. Ви маєте постійно контролювати, щоб не залило сусідів, вам доводиться витирати воду, нервувати через лічильник та майбутній рахунок. Це забирає купу часу й дуже виснажує. Так само і з тривогою: якщо всі ваші думки сфокусовані на тривожних новинах і очікуванні лиха, неможливо сконцентруватися на чомусь іншому.

«Балансу немає. Та й не може бути, поки людина зосереджується на чомусь одному. У той момент, коли він бореться з проблемою, намагається якось вирішити чи дізнатись щось більше про неї (постійний перегляд новин), він її ніби обіймає і міцно тримає в руках. Якщо я сильно обійму людину і притиснуся обличчям до неї, хіба бачу щось крім нього? Ні. Те саме і з тривогою, тому що людина зливається з нею і не бачить більше нічого», – каже психолог Сергій Сич.

Так, мешканці прифронтових міст можуть навіть звикнути до цього стану. Вони можуть не боятися, або вдавати вигляд, що страху немає, навіть перед самим собою. Проте це далеко не так...

Переселенцям також не дуже легко, але з іншої причини – де б вони не були, а думками все одно знаходяться вдома. Там, де прожили життя. Там, де знайомою є кожна травинка. Там, де улюблене крісло та м’яка постіль. Там… де сьогодні йдуть бої. І там, де той самий «мінус».

«Можна сказати, людина «залипає» у цьому мінусі, їй важко дистанціюватися. Об'єктивно подивитися на те, що відбувається, вона зможе тільки у випадку, якщо зробить пару кроків назад і відпустить те, у що вчепилася. Але вона цього не робить і продовжує тримати, зосереджуючись на мінусі. А де є мінус, там завжди є плюс. І якщо додати цей плюс, то людина вирівнюється. Так, проблема, швидше за все, одразу не вирішиться, але сама людина вже буде більш стійкою», – каже психолог.

Що робити, щоб вийти з такого стану?

Уникнути тривоги раз і назавжди неможливо. Особливо в тій ситуації, яка сьогодні у нас є і, на жаль, ще буде якийсь час. Проте можна спробувати знизити до нормального рівня — коли вона стане стимулом до посилення усвідомлення, пильності та життєвої енергії.

Перш за все, потрібно докласти зусилля, щоб створити так зване «колесо балансу». Спробуйте подивитись на своє життя, умовно поділивши його на 4 сфери: тіло, стосунки, робота (навчання), думки. Подумайте, що приносить задоволення в кожній зі сфер і напишіть список від руки. Наприклад, тіло любить сон, смачну їжу, спорт; стосунки – є хороший партнер або друзі, робота – отримання задоволення від дій та результату, думки – плани на майбутнє тощо. А тепер подумайте, як ви сьогодні розподіляєте енергію в вашому житті між цими сферами, відштовхуючись від того, що у вас всього 100% енергії. Скільки процентів приділяєте кожній з цих сфер та чи задоволені цим?

Річ у тому, що у разі сильного дисбалансу протягом більш ніж пів року, є ризик не тільки заробити собі важку депресію, а й психосоматику, коли вже тіло почне «кричати», видаючи одне за одним різні захворювання.

Таємниця покращення життя полягає в тому, щоб почати діяти по іншому, спробувати робити дії, які ви до того часу не робили. Тож…

Якщо тривога «накрила» раптово…

Сильна та неочікувана тривога може великою хвилею накрити будь-де і будь-коли. Наша задача – повернути себе в теперішній момент, тобто «заземлитися».

Спробуйте сконцентруватися на якомусь предметі, що знаходиться поряд (сумка, чашка). Візьміть цей предмет у руки та «досліджуйте» його: визначте, яка в нього текстура, колір, об’єм та розміри. Потім спробуйте знайти навколо себе інший предмет із такими ж характеристиками, але додайте до пошуку нову ознаку, якої перший предмет не має. Продовжуйте вправу, поки не відчуєте, що тривога відступає.

І наостанок. Частіше спілкуйтеся з друзями та сім’єю, не закривайтесь у собі. Діліться своїми думками та переживаннями, обмінюйтеся новинами та запитуйте про справи інших. Так вже ми влаштовані, що відчуваємо себе в більшій безпеці, коли маємо надійні близькі стосунки та з ким поговорити — навіть про дрібниці…

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі