Як слюсар-залізничник з Лиману став гранатометником і сьогодні захищає Бахмут
Рейтинг користувача: 5 / 5
Російська пропагандистська машина щодня розповідає про те, що цю війну розв’язали для нібито «звільнення Донбасу».
Донеччина, своєю чергою, продовжує звільняти рідний край від російських загарбників.
Олексій все життя прожив у Лимані. Закінчив Слов’янський коледж транспортної інфраструктури. З 2007 року працював слюсарем (5-го розряду) у вагонному депо – збирав колісні пари. Сьогодні він – гранатометник.
«Вивіз родину ще до моменту першого прильоту у Лиман. Кацапи вже були десь близько Кремінної, було чутно вибухи… Я відразу евакуював родину. Спочатку в Дніпро, а потім вже на Полтавщину».
Каже, що разом із родиною оселилися у місцевій школі, відразу пішов до військкомату «та добровільно попросився, щоб взяли». Родина ще якийсь час жила у школі, а вже потім переїхали у квартиру до його побратима з Полтавщини.
Олексій підкреслює, що всі ці слова росії про нібито «звільнення Донбасу» розраховані більше на самих росіян, ніж навіть на населення Донецької області. Дехто це розумів і раніше, а після початку повномасштабної війни – вже всі ще й відчули.
«Ну от, Лиман, поки не прийшли кацапи, був дуже красивим курортним містом. А після того, як туди нагрянув «руський мир» (який ми погнали звідси 1 жовтня), місто зруйноване повністю. І зараз вони продовжують наносити ракетні, авіаційні удари. Люди чудово розуміють, що там, де «руський мир» – там смерть і руйнування. Всю цю пропаганду вони вливають у вуха російським бабусям та дідусям, щоб хоч якось виправдатися. Але і там вже починають розуміти. Проте вони – не українці, вони підневільні. У них немає такої свободи, як у нас в Україні. Будуть мовчати».
Сьогодні він боронить Бахмут. Перед цим – Соледар. Каже, що сьогодні знаходиться саме там, де має бути. І додає, що у них є довіра до командування, повне забезпечення, зокрема й те, що допоможе «зупинити цих вилупків».
Щодо того, чи взагалі зможуть росіяни захопити Бахмут, впевнено та з усмішкою каже:
«Та ні… Вони ж не вмотивовані. Ми – так, вмотивовані. Ми стоїмо тут, бо це наша земля. А їх просто гонять у спину, женуть. Лізуть, бо не мають шляху назад. Але ж тут лягають і все. Залишаються на нашій землі».
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
