Як у Слов’янську ховають полеглих героїв: що змінилося, які проблеми лишаються та на яку підтримку можуть розраховувати родини

Слов’янськ продовжує платити високу ціну за право бути вільним українським містом.  Повідомлення про загибель військових надходять до громади із болючою регулярністю. Усі вони — жителі Слов’янська, які боронили Україну у найгарячіших точках фронту. Вони повертаються додому, але лише для того, аби знайти тут останній спокій. А рідним доводиться проживати цей біль, проходити складний шлях — від моменту страшного повідомлення до поховання. Як саме Слов’янська громада ховає своїх захисників, хто цим займається, де відбуваються поховання і яку допомогу можуть отримати родини — розповідаємо докладно.

Де знаходять останній спочинок Захисники зі Слов’янська

Після початку повномасштабного вторгнення пройшло три роки, проте у Слов’янську немає єдиного місця для поховань військових. Залежно від обставин, воїнів ховають на різних кладовищах. Згідно з офіційною інформацією, яку надала Слов’янська міська військова адміністрація у відповідь на запит журналістів, поховання загиблих військових у громаді нині здійснюються на кількох локаціях:

• центральна алея кладовища по вул. Літературна,
• перша алея кладовища по вул. Данила Галицького,
• місце поруч із могилами родичів (за бажанням сім’ї загиблого).

Північне кладовище.

Єдине місце для поховання Героїв могло б бути, адже у 2023 році в місті розпочали створення Алеї Слави — спеціального меморіального простору, призначеного для почесного поховання полеглих Героїв, але… Спочатку це місце існувало лише як концепція, реалізація якої супроводжувалася технічними помилками, затримками та невизначеністю (детальніше про це у попередньому матеріалі). Що стосується безпосередньо призначення меморіалу, то у відповіді на інформаційний запит Слов’янська міська військова адміністрація зазначила, що ділянка на Алеї Слави призначена для поховань загиблих військових, які залишилися неідентифікованими, а також для перепоховання тих воїнів, чиї рідні виїхали або не мають змоги організувати поховання на інших кладовищах.

«Місце для поховань на Алеї Слави виділене для воїнів, які віддали життя за Україну, але на момент поховання залишалися неідентифікованими. Крім того, на Алеї Слави за поданням рідних, планується поховання або перепоховання загиблих воїнів, чиї близькі виїхали/виїжджають із Слов’янська на постійне місце проживання у віддалені від Донеччини області України або за кордон. Процедура перепоховання загиблих визначена Законом України «Про поховання та похоронну справу» та може бути здійснена за зверненням родичів загиблого, або особи, яка отримала свідоцтво про смерть», — ідеться в документі.

15 липня 2025 року тут відбулося перше поховання — на Алеї Слави провели в останню путь сержанта Романа Чалого, бійця батальйону спецпризначення «Донбас» Нацгвардії України. Йому було 36 років.

Яку допомогу отримують родини загиблих слов’янських військових та хто займається похованням?

У Слов’янській громаді діє Комплексна Програма соціального захисту та підтримки Захисників і Захисниць України, членів їх сімей та сімей загиблих, розрахована на 2023–2025 роки. Вона передбачає два види підтримки:

1. Разова грошова допомога на поховання у розмірі 50 000 грн родині кожного загиблого або померлого воїна, який проживав або був зареєстрований у громаді. (У 2025 році такі виплати отримали 6 родин, загалом на суму 300 000 грн).
2. Допомога на встановлення пам’ятника або надгробної плити — це також 50 000 грн. (У 2025 році допомогу вже отримали 4 родини, загальна сума — 200 000 грн. Загальний бюджет на встановлення надгробків у 2025 році становить 3 млн грн).

Допомога надається в першу чергу одному з батьків загиблого, а якщо їх немає — дружині або чоловіку. Для її отримання слід звернутися до Управління соцзахисту населення Слов’янської МВА (вул. Василівська, 11, тел.: 0501050116).

Безпосередньо організацією поховань у Слов’янську займається комунальне підприємство «Контора похоронного обслуговування», яке обслуговує 14 міських кладовищ. Вартість одного поховання у 2024 році офіційно становила 2730,5 грн. Проте для загиблих військових поховання здійснюється безкоштовно — за кошти громади: надається труна, автотранспорт та послуги копання могили. Рішення щодо кожного випадку ухвалюється на основі звернення родичів та підтверджувальних документів про участь у бойових діях.

Як вшановують пам'ять полеглих у сусідніх громадах

Пам’ять полеглих Захисників та Захисниць України в сусідніх громадах Краматорського району Донецької області вшановують по-різному, як свідчать відповіді на інформаційні запити редакції. Кожна громада має свої підходи до організації поховань та облаштування місць останнього спочинку.

У Краматорській громаді на кладовищі «Іванівське» облаштовано сектор «АЛЕЯ ГЕРОЇВ» для почесних поховань військових. Міська адміністрація щорічно виділяє кошти на поховання: у 2022 році — майже 400 тис. грн для 50 осіб, у 2023 — понад 650 тис. грн для 71 особи, у 2024 — близько 470 тис. грн для 40 осіб. За перші п’ять місяців 2025 року на поховання 22 військових виділено понад 285 тис. грн.

Для Алеї Героїв затверджено єдиний зразок надгробних споруд, а на їх облаштування у 2025 році передбачено 15,5 млн грн. Проте, через безпекову ситуацію роботи тимчасово призупинено на прохання родин, проводиться лише загальний догляд за територією. На інших кладовищах пам’ятники встановлюються рідними за власний кошт.

Дружківська міська адміністрація також виділила місце під сектор саме військових поховань на міському кладовищі мікрорайону Донській. З місцевого бюджету Дружківської громади компенсуються витрати на організацію поховань: у 2024 році — понад 20 тис. грн, а за січень-травень 2025 року — понад 14 тис. грн. Ці кошти покривають оформлення документів, копання могили, ритуальні та транспортні послуги (катафалк, автобус), а також хрест з табличкою та вінки.

Встановлення пам'ятників за кошти місцевого бюджету не передбачено, це роблять рідні за власний розсуд.

У Святогірській громаді для поховання загиблих військовослужбовців виділено сектор площею 0.5 га на міському кладовищі по вулиці Сосновій. Окремі бюджетні кошти на організацію поховань чи облаштування цих місць не виділялись. Водночас у громаді діє Програма соціальної підтримки ветеранів війни та їхніх родин, яка передбачає матеріальну допомогу на поховання. На ці потреби у 2023 році було заплановано близько 139 тис. грн, у 2024 — понад 203 тис. грн, а на 2025 рік передбачено 500 тис. грн.

Пам'ятники єдиного зразка на місцях поховання у Святогірській громаді не встановлюються.

Проблеми, які ще не вирішені у Слов’янську

Попри певний прогрес, у питанні поховання загиблих у Слов’янській громаді залишаються нерозв’язані моменти:

• Відсутність постійного місця пам’яті з іменними табличками на Алеї Слави — їх планують встановити лише після завершення війни.
• Незрозуміле цільове призначення ділянок поруч із меморіалом, одна з яких має кадастрове призначення — «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
• Відсутність відкритої інформаційної кампанії щодо можливостей для родин загиблих — не всі знають, куди звертатися і на що мають право.

Замість висновку

Слов’янська громада поступово, іноді болісно, але впевнено створює систему вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за Україну. Вперше Алея Слави стала не просто об’єктом благоустрою, а місцем реального поховання Героя.

Родини можуть отримати матеріальну допомогу та підтримку з боку міста, однак важливо, щоб ці механізми були доступні, прозорі і стабільні.

Крім того, важливо зробити так, щоб люди знали про кожного, хто віддав своє життя за те, щоб жили інші. На своїй землі, в своїй країні. Вільній та незалежній. Бо ті, хто захищав нас — заслуговують на гідне останнє прощання, і наш обов’язок — зробити все, аби пам’ять про них залишалася живою не тільки в серцях, а й у справах.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі