Жителі Донеччини просять запустити електричку Слов’янськ – Дніпро – Слов’янськ (лист)

Внаслідок повномасштабної війни дуже багато жителів Донецької області змушені були покинути власні домівки та евакуюватись у більш безпечні регіони. Активні бойові дії в регіоні роз’єднали багато родин – чоловіків з дружинами та дітьми, бабусь і дідусів з дітьми та онуками. Але попри все вони намагаються підтримувати зв’язок та бачитись, щойно з’являється така можливість.

На електронну пошту редакції «Слов’янські відомості» надійшов лист від місцевої жительки Слов’янська Павлової Раїси Петрівни. Жінка звернулась з проханням оприлюднити його та підняти питання про можливість запустити швидкісну електричку Слов’янськ – Дніпро – Слов’янськ. Цей напрямок розглядався залізничниками до початку повномасштабної війни, а сьогодні є ще більш важливим та актуальним. І, за її словами, людей, які готові підписати будь-які звернення або документи, щоб ця електричка з’явилась, дуже багато.

Варто зазначити, що переважна більшість жителів Донеччини знайшли прихисток саме у Дніпропетровській області, оскільки хотіли залишатися ближче до дому. І періодично вони їздять додому, або навпаки, чекають своїх рідних у гості. Тож такий електричний потяг користуватиметься попитом і допоможе родинам, яких роз’єднала війна, бачитись частіше.

(Текст листа публікуємо без змін)

«Я Павлова Раїса Петрівна, звертаюсь до Вас з великим проханням. Звертаюсь, тому що наболіло. Я проживаю в місті Слов’янську Донецької області, пенсіонерка і, на щастя, вже молода бабуся. Бо моя дорога донечка п’ять років тому народила чудову онучку Катрусю. Таку ж красунечку як її мама. І все було би добре, якби не клята війна. Війна роз’єднала нашу маленьку родину. Мої дівчата виїхали до Дніпра. І це дуже добре, бо я дуже сильно за них переживала. Тепер мені значно спокійніше жити в Слов’янську і берегти нашу затишну домівку. І ми щиро вдячні чудовому місту Дніпро за прихисток. І ніколи цього не забудемо. А ще ми дуже хочемо бачитися хоч інколи. Моїй донечці дуже нелегко доводиться працювати, сплачувати оренду, комуналку і доглядати дитину. І я, хоча б час від часу, могла би їй допомагати. Та, на жаль, це дуже складно в теперішній час. Єдиною можливістю доїхати до Дніпра залізницею є пасажирський поїзд Краматорськ – Одеса, що практично завжди переповнений. Квиток на нього треба замовляти щонайменше за два тижні. А то й за місяць. А я не завжди можу все точно розрахувати. Автоперевізники беруть за дорогу в один бік 650 гривень, що для пенсіонерки, погодьтесь, доволі дорого. Напевно, людей можна зрозуміти, та нам від того не легше. З ностальгією згадую довоєнний час, коли наші залізничники обіцяли нам швидкісну електричку Слов’янськ – Дніпро – Слов’янськ. Як би мені стала в нагоді! Тоді навіть я могла б щомісячно, а то й двічі на місяць, навідуватися до своїх рідних.

І в економічній доцільності такого міжобласного сполучення немає жодного сумніву. На щастя і завдяки нашим героям-захисникам ці райони Донеччини, Харківщини а Дніпропетровщини постраждали від війни трохи менше. А тому, люди там живуть і також радо скористалися би такою можливістю подорожувати залізницею. Дуже прошу Вас допомогти людям і мені особисто, якщо це можливо. Я дуже вдячна нашим українським залізничникам за їх важку і дуже шляхетну справу. Ми всі українці і дуже цим пишаємося. Успіхів Вам, мирного неба і нових звитяг та благодатної рідної України».

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі