Бронювання під час мобілізації: юристка пояснила, яким підприємствам це дозволено

27 січня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 76, якою затверджено оновлений порядок бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних.

Про це юристка smartsolutions.ua Катерина Овчарук пояснила у коментарі ТСН.ua. 

На період дії воєнного стану є можливість забронювати працівників, які працюють:

1. в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2. на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3. на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4. на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Варто також звернути увагу на п.4. – компанії, критично важливі для функціонування економіки країни та забезпечення життєдіяльності населення.

Критерії для визначення критично важливої компанії для функціонування економіки наступні:

• сума податків та інших зборів (крім митних платежів) протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (цей факт потрібно підтвердити довідкою компетентного органу);
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. №83;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади (критерії встановлюють відповідні органи державної влади, обласні державні адміністрації, військові, військово-цивільні адміністрації);
• підприємство не має заборгованості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (підтверджується довідкою компетентного органу або витягом з інформаційної системи органів ДПС);
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Якщо  підприємство  працює у  сферах паливно-енергетичного комплексу, освіти та науки і є державним чи комунальним закладом, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, соціального захисту, або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі; ефірного мовлення (телеканали), що залучені до системи оповіщення та які здебільшого транслюють інформаційні або інформаційно-аналітичні програми, вимагається відповідність щонайменше двом із зазначених вище критеріїв. Для всіх інших підприємств вимагається відповідність щонайменше трьом критеріям.

Також визнаються критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Хто визначає статус критично важливого підприємства?

Визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення проводиться місцевими органами державної влади, обласними державними адміністраціями, а також військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення). Для цього підприємству необхідно звернутися до відповідного органу із пакетом документів, що підтверджує відповідність критеріям, на основі яких такий орган приймає рішення про відповідність або невідповідність підприємства критеріям та надсилає відповідне рішення до органів, що відповідальні за бронювання військовозобов’язаних — Міністерства економіки України та Генерального штабу Збройних сил України.

При цьому підприємство повинне підтверджувати статус критично важливого підприємства не рідше ніж раз на один рік.

Бронювання військовозобов'язаних

Вищезазначеною постановою також було внесено ряд змін, зокрема:

• погодження списків осіб, які пропонуються до бронювання, здійснюється Генеральним штабом Збройних сил України (СБУ, Службою зовнішньої розвідки);
• заброньованим надається відстрочка строком, який не може перевищувати строку мобілізації — для військовозобов’язаних, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів, та шести місяців — для інших категорій військовозобов’язаних;
• при формуванні списків, що пропонуються для бронювання державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами та установами, можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. №45;
• кількість військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, не може становити понад 50% усіх військовозобов’язаних (крім підприємств паливно-енергетичного комплексу, спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, до яких обмеження не застосовується);
• переліки військовозобов’язаних, що пропонуються до бронювання, подаються до відповідного галузевого центрального органу виконавчої влади, або обласної державної адміністрації (військової або військово-цивільної адміністрації), який перевіряє повноту поданого списку, наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки); після погодження такі списки передаються Мінекономіки;
• з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки); надалі Генеральний штаб доводить інформацію до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
• документом, що підтверджує бронювання, є витяг із рішення Мінекономіки, завірений підписом (та печаткою, за наявності) відповідної установи;
• органи, підприємства, організації та установи подають щоквартальний звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані;
• анулювання відстрочки відбувається в разі закінчення строку її дії, втрати підприємством статусу, що дав підставу для бронювання співробітників, ліквідації підприємства або звільнення працівника.

Нагадаємо, в Україні через напад Росії від 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан та загальну мобілізацію. Зараз триває призов на військову службу, оскільки ЗСУ створюють резерви.