Опитування: 89% українців вірять у повернення всіх окупованих територій
Абсолютна більшість українців (89%) не сумнівається у поверненні всіх тимчасово окупованих територій під контроль держави, зокрема Донецької, Луганської областей та Криму.
Про це свідчать результати опитування "Післявоєнне майбутнє України", яке провів Харківський інститут соціальних досліджень (ХІСД).
Також опитані громадяни наголошують, що заради завершення війни Україна не має йти на жодні компроміси – ані щодо втрати територій, ані відмови від членства в НАТО чи європейської інтеграції.
Опитування ХСІД
Більшість українців (57%) перемогою у війні вважатиме повернення до кордонів 1991 року, розповів провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов. Для 21% опитаних перемогою у війні стане визнане лідерство України в Східній Європі.
Повернення Криму, за словами Черноусова, також є важливою складовою перемоги України, тому що переважна більшість опитаних громадян (84%) окупацію півострова сприймають як частину війни з Росією.
“Більшість громадян України (78%) стверджують, що держава не має йти на жодні компроміси/поступки за агресором: не поступатися територіями, не відмовлятися від курсу на ЄС та НАТО, не надавати жодного спеціального статусу тимчасово окупованим територіям. Ми спостерігаємо рекордну єдність за всю історію незалежної України стосовно таких питань як євроінтеграція та вступ до НАТО”, – сказав Черноусов.
Що кажуть українці про відбудову країни після війни
Респонденти назвали найсуттєвіші загрози: занадто важкі пошкодження інфраструктури (59%), корупція (59%) та брак коштів в державному бюджеті (45%).
Як українці ставляться до громадянства РФ, отриманого на окупованих територіях
Опитування ХІСД показало, що переважна більшість українців (85%) вважає, що з жителями тимчасово окупованих територій України варто зберігати зв’язки.
Крім того, соціологи ХІСД досліджували ставлення українців до отриманого на окупованих територіях громадянства країни-агресора. Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці "папірці". Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це робилось вимушено, заради виживання в умовах окупації, відзначили соціологи.
“У порівнянні із 2021 роком, цьогоріч збільшилася кількість людей, які не визнають громадянство, яке отримане на окупованих територіях, і зменшилася кількість тих, хто ставиться до набуття такого громадянства із розумінням. Але одночасно, хоч і не суттєво, збільшилася кількість тих, хто вважає отримання російського громадянства злочином. Наприклад, щодо Криму так вважали 9,9 % у 2021 і 14% в 2022 році”, – коментує директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
За її словами, важливо, що законодавство України чітко окреслює позицію держави про те, що примусове набуття українцями в окупації громадянства РФ не визнається Україною та не є підставою для втрати українського громадянства.
Також опитування виявило ставлення українців до колабораціонізму, тобто співпраці з країною-агресором на шкоду Україні. Так, респонденти вважають колаборантами учасників незаконних збройних формувань, комбатантів, керівників та співробітників органів окупаційної влади. Опитані вважають, що такі люди мають нести кримінальну відповідальність. Водночас 28% респондентів відповіли, що треба карати всіх пересічних громадян, які співпрацювали під час окупації з місцевою владою.
Опитування щодо воєнних злочинів РФ
“Дослідження показало: 76% громадян бачать правосуддя в рамках національного законодавства та українського суду з можливим залученням іноземних фахівців. Й лише 14% опитаних очікують, що таке правосуддя має відбуватись за допомогою міжнародного трибуналу”, – розповіла експертка Коаліції “Україна. П’ята ранку” Дар’я Свиридова.
Дослідження проводилось протягом листопада 2022 року та охопило 3018 респондентів зі всієї України, окрім тимчасово окупованих територій.
Опитування проводилось з 05.11.2022 по 24.11.2022 в Україні, крім тимчасово окупованих територій, зокрема й АР Крим. Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 3018 респондентів. Методологія: Стандартизоване кількісне опитування методом особистих інтерв’ю (face-to-face) за місцем проживання респондентів (квартирне опитування) із використанням планшетів (TAPI — Tablet Assisted Personal Interviewing) зі спеціальним програмним забезпеченням для соціологіч- них опитувань Lemur.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
