Скандал із закупівлею продуктів для ЗСУ: що відомо

Що передувало?

Усе почалося з матеріалу видання ZN.UA від 21 січня, у якому журналісти стверджували, що ціни на найбільш ходові харчі в угоді Міністерства оборони виявилися завищеними у 2-3 рази, ніж у магазинах Києва.

Видання надало копію угоди Міноборони на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській та Черкаській областях, вартістю 13,16 мільярда.

Наприклад, як зауважили журналісти, Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазинах Києва зараз близько 7 грн за штуку. А картоплю замовили по 22 грн за кілограм, коли роздрібна ціна в магазині становить 8–9 грн.

Матеріал викликав бурхливу реакцію. Керівництво Міністерства оборони викликали до Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. А радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в етері єдиного телемарафону заявив, що на тему про ймовірне завищення цін вже спілкуються «на різних рівнях».

Що кажуть у Міноборони?

У Міноборони інформацію про закупівлі харчів за завищеними цінами назвали маніпулятивною.

Проте міністр оборони Олексій Резніков 21 січня звернувся до голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича з проханням невідкладно провести засідання та заслухати інформацію про закупівлю послуг харчування військовослужбовців на 2023 рік за участі представників НАБУ, ДБРта СБУ.

Крім того, міністр запропонує депутатам розглянути створення тимчасової слідчої комісії щодо процесу закупівель, якщо інші інструменти парламентського контролю вони вважатимуть недостатніми. Також Резніков обіцяє, що якщо хтось із посадовців зловживає службовим становищем, він отримає покарання згідно з законом.

У Міноборони, що готують матеріали до СБУ з метою проведення розслідування щодо «поширення завідомо неправдивих відомостей, які заподіюють шкоду інтересам оборони в особливий період».

Незабаром Резніков пояснив, що Міноборони не закуповує окремо продукти, а купує комплексну послугу — забезпечення харчування. Тобто доставлення певного комплекту продуктів до військових частин, а в окремих випадках — і приготування їжі.

Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військового. Торік ця сума становила 120 грн на одного бійця за добу, а цьогоріч Міноборони отримало пропозиції від постачальників у діапазоні від 151 до 162 грн на добу. Після переговорів зійшлися на ціні 145,8 грн. 

Він також зазначив, що понад рік тому забезпечення військових харчуванням «фактично було під контролем монополії». За словами Резнікова, йому з командою вдалося демонополізувати послуги харчування. Як додав міністр, наразі Міноборони уклало контракти з 8 постачальниками.

За словами міністра, процес укладання контрактів і взяття зобов'язань складається з декількох стадій: оголошення потреб відомства, надання пропозицій бізнесом, зовнішня експертиза ціни, узгодження контракту, внутрішня перевірка, підписання контракту тощо.

«Фінальною частиною цього процесу є реєстрація підписаного контракту у Державному казначействі. Тільки після реєстрації у казначействі виникають фінансові зобов’язання і можна здійснювати платежі», — пише Резніков.

За словами міністра, наразі по всіх контрактах ще завершуються додаткові внутрішні перевірки, військові частини звіряють із каталогів, виправляють технічні помилки та готуються додаткові угоди щодо постачання у межах держбюджету. Лише після цього документи зареєструють у Держказначействі.

«Тобто де-юре оприлюдненого у ЗМІ документа ще не існує. Жодної копійки по ньому не витрачено. Заяви, що Міноборони "вкрало" чи "намагалося вкрасти" мільярди — це повна маячня», — каже Резніков.

Крім того, міністр зазначає, що «публічне вкидання інформації про начебто завищені у 2—3 рази ціни» почалося ще до засідання Рамштайну.

Які аргументи щодо цін?

Міністр пояснює, що ціни у восьми постачальників різні, так само як і різні ціни в мережах супермаркетів, бо кожен має свою спеціалізацію та власне виробництво якоїсь групи товарів.

Крім того, ціни на продукти аналізують спеціальні експертні установи, зокрема, Інститут судових експертиз імені Бокаріуса Міністерства юстиції України. Вони визначають певний діапазон цін.

«На картоплю встановлено діапазон від 7 до 36 грн за кілограм, оскільки вона буває різних сортів. Це також один з продуктів, на який спостерігаються істотні сезонні коливання ціни», — каже Резніков.

Він стверджує, що видання «Дзеркало тижня» після публікації прибрало з інфографіки декілька позицій з нібито некоректними порівняннями, але не вказало про зміни.

«Розуміння некоректності по інших позиціях також прийде. Адже порівнюються неспівставні речі. Ціни за банку чи пляшку фасованої продукції з ціною за кілограм. Ціни за літр з ціною за кілограм, за вагу нетто з ціною за вагу брутто та інше», — каже міністр.

Згадав Резніков і ціни на яйця. Він зазначає, що оприлюднена в медіа ціна 17 грн за одне яйце — це «технічна помилка, яку зробив постачальник». За його словами, яйця — єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках.

«Коли народні депутати будуть порівнювати ціни на курячі яйця у контрактах з різними постачальниками, вони побачать, що у 7 постачальників ціна коливається у діапазоні між 80 до 90,6 грн за десяток. Це стала ціна на весь 2023 рік з умовою доставлення у Львів чи під Бахмут (...) Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю», — наголошує Резніков.

Що про це кажуть правоохоронці?

У НАБУ і САП повідомили, що можливі зловживання Міноборони під час закупівель харчів для військових розслідуються в межах кримінального провадження, яке розпочали ще до оприлюднення такої інформації у ЗМІ. У відомстві зазначили, що слідство перевіряє закупівлі на понад 13 мільярдів гривень.

Що тепер може змінитися?

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки 23 січня розглянув документи про закупівлю продуктів для ЗСУ.

Голова Комітету Олександр Завітневич заявив, що оприлюднена у ЗМІ угода має «певні некоректності».

Так, за його словами, у контракті, що був розглянутий на засіданні, немає деяких цінових позицій, про які йдеться у журналістському розслідуванні.

Комітет вирішив ініціювати закон щодо часткового відкриття інформації про закупівлі. Крім того, у Комітеті вважають, що необхідно ініціювати перевірки та контроль постачальників.

hromadske.ua