Трагедія у Броварах: що означають три версії СБУ
Причини авіакатастрофи, що сталася у Броварах вранці 18 січня і забрала життя 14 людей, буде розслідувати спеціально створена міжвідомча слідча група. На розслідування піде кілька тижнів.
Водночас Служба безпеки України оприлюднила три версії трагедії: порушення правил польоту; технічна несправність гелікоптера; умисні дії щодо знищення транспортного засобу.
hromadske разом з експертами розібрало версії СБУ. Пояснюємо, яка з них найімовірніша та чому.
Версія: технічна несправність
H225 Super Puma — саме на такому гелікоптері в гарячу точку летіло керівництво МВС того ранку. За цим вертольотом виробництва компанії Airbus тягнеться шлейф авіакатастроф.
Наприклад, 2016-го року в судна відлетів блок із лопатями. У трощі в Норвегії тоді загинули 13 людей. Після цього такі гелікоптери перестали використовувати, аж доки не виявили та не ліквідували недоліки конструкції, через які сталася аварія, розповідає експерт з авіації Денис Томенчук
«Цей гелікоптер як тип повітряного судна сертифікований Європейською агенцією авіаційної безпеки. Без її погодження експлуатувати літальні апарати на теренах ЄС неможливо. Це авторитетна і фахова організація. Такі само гелікоптери використовує, наприклад, японська берегова охорона, поліція. Корея, Китай, Іспанія. Тобто він поширений дуже», — каже експерт.
Він зазначає, що після авіатрощі в Норвегії Super Puma модернізували: «Якщо у 2016 році в Норвегії вертоліт втратив блок із лопатями — головний ротор,— через це й упав. Але на фото з Броварів ця частина з лопатями була відносно цілою. Тобто ситуація вже не така, як була в Норвегії, але остаточне слово має сказати комісія, яка буде створена для розслідування трагедії».
Ратинський В'ячеслав / УНІАН
Міністерство внутрішніх справ почало закупляти ці гелікоптери у 2018 році, коли очільником відомства був Арсен Аваков. Упродовж трьох років Україна отримала 55 гелікоптерів Super Puma, 21 із них — модель H225.
Більшість H225 розподілили в Нацгвардію, а ті, що залишились, опинилися у розпорядженні ДСНС, яка є підрозділом МВС.
Цю закупівлю журналісти назвали «вертолітним секонд-хендом Авакова», оскільки частина бортів були вживаними.
Вже після падіння гелікоптера у Броварах розслідувач Юрій Ніколов знову згадав, що норвежці відмовилися від цих «пташок» після нещасного випадку у 2016-му.
«Паралельно такі самі вертольоти замовляла Польща. І коли дізналася про рішення норвежців — теж швиденько відмовилася від них. Але Аваков не дав Airbus залишитись у збитках із партією непроданих та відмовних вертольотів ненадійної моделі та викупив їх для потреб МВС та ДСНС», — написав Ніколов у Facebook.
Критика цих літальних апаратів — невиправдана, вважає експерт з авіації Денис Томенчук. За технічними показниками вони точно кращі за радянські аналоги, які Україна використовує більш масово, пояснює він: «Наші МІ-8 випускаються від 1975 року. А ці гелікоптери почали випускати з 2007-го. Там хороший автопілот. Це як порівнювати Mercedes і Жигулі».
З огляду на сертифікацію від ЄААБ, Томенчук наголошує: «Немає у світі гелікоптерів, безпечних на 100%. Відкидати технічну несправність як імовірну причину катастрофи ми не можемо».
Версія: порушення правил польоту
Той ранок у Броварах був досить туманним, а українські гелікоптери літають на низьких висотах, аби їх своїми радарами не зміг помітити ворог. Погана видимість і низька висота — ймовірні причини трагедії. Втім постає питання, чи правильно за таких умов ДСНСники проклали маршрут, яким летів гелікоптер.
«Конкретно щодо цього польоту комісія має встановити, хто узгодив маршрут, чи була достатня кваліфікація у пілотів для польоту за таких погодних умов і на такій висоті. Пілоти могли не помітити перешкоду, на будинку могла бути якась антена. Але це лише припущення», — каже експерт з авіації Денис Томенчук.
Водночас науковий співробітник державного музею авіації імені Антонова Валерій Романенко наголошує, що літати над містами не рекомендовано: «За можливості населені пункти потрібно облітати. Не те щоб це було порушення. Так проклали маршрут».
Розмите формулювання СБУ може стосуватися не лише фахівців, які планували маршрут, а й уже загиблих пілотів.
«Оцінюються також дії членів бортового екіпажу в разі виникнення позаштатної ситуації», — каже кандидат технічних наук Національного авіаційного університету Богдан Долінце.
Імовірно, розмови з «чорної скриньки» гелікоптера зможуть пролити світло на те, що сталося того ранку.
Версія: умисні дії
Василь працює поруч із садочком, на територію якого впав гелікоптер. Він бачив останні секунди вертольота і розповів про них нам: «Він (гелікоптер — ред.) перехилився на лівий бік, а потім різко праворуч. Я думав, що вирулить, бо тут будинок. Через 2-3 секунди він урізався. Не бачив, щоб гелікоптер горів, поки летів».
Авіаексперт Валерій Романенко вважає, що версія про те, що хтось провів диверсію і спеціально зламав обладнання вертольота, — малоймовірна.
«Потрібно дуже добре знати конструкцію гелікоптера, аби пошкодження могло виявитися лише в польоті. Пошкодити якусь деталь так, аби цього ніхто не помітив, дуже складно. Системи гелікоптера можуть завчасно повідомити про наявність технічної проблеми. А ще — це ж потрібно потрапити на територію, в ангар, де стоїть гелікоптер», — каже він.
Однак слід враховувати, що борт перевозив керівництво Міністерства внутрішніх справ. Саме високопосадовці могли стати ціллю ворога.
«Було б дивно, якби ця версія не перевірялася. Особливо в час війни», — вважає експерт з авіації Денис Томенчук.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
