Як захистити свої права, якщо живете з партнером у цивільному шлюбі
Приблизно кожна 10 пара в Україні живе у цивільному шлюбі.
У таких стосунках люди часто купують спільне майно, але у випадку розставання, з його поділом можуть виникнути проблеми.
Щоб уникнути непорозумінь в майбутньому, неодруженим парам варто встановити власні правила користування спільними та особистими речами.
У Міністерстві юстиції пояснюють, що це можна зробити за допомогою договору про спільне проживання.
Його можна укласти, якщо жоден з партнерів не перебуває в шлюбі, але пара живе як подружжя.
Наприклад, живе у одному будинку, має спільний бюджет, або разом доглядає за господарством.
У договорі можна прописати, як партнери будуть розподіляти між собою речі, які вони купили або отримали в подарунок до початку проживання разом. Що можна прописати у договорі?
Ще можна додати вимоги щодо витратрачання премій і нагород, які хтось із пари може отримати під час стосунків, та користування коштовностями.
Крім того, можна зазначити будь-які умови спільного проживання, не заборонені законодавством, наприклад:
✅ визначити дату початку спільного проживання;
✅ домовитися про користування особистими речами партнера;
✅ домовитися про поділ майна, яке придбане під час стосунків, у разі їхнього припинення;
✅ домовитися щодо питань, які не вказані у договорі;
✅ домовитися, коли можна вносити змін та доповненя до договору;
✅ визначити, коли договір набирає чинності.
✅ визначити правовий режим майна, набутого під час спільного проживання;
✅ домовитися про накладення стягнення на майно за зобов’язаннями сторін;
При цьому такий договір не може:
? регулювати особисті відносини пари, а також відносини між дорослими та дітьми;
? ставити одного з партнерів у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
? зменшувати обсяг прав дитини, народженої під час спільного проживання;
? передбачати передання у власність одному партнеру нерухомого майна та тих речей, які підлягають державній реєстрації.
Як укладається договір?
Такий договір не обов'язково повинен бути завірений нотаріально, проте таке посвідчення забезпечує низку переваг:
нотаріус перевіряє дійсну волю, правоздатність та дієздатність осіб, що унеможливлює визнання такого договору недійсним;
офіційно закріплює право користування майном та правовий режим майна, набутого у період спільного проживання;
такий договір буде доказом у судовому процесі для отримання спадку в четверту чергу.
Для укладення цього договору потрібні такі документи:
- паспорт;
- ідентифікаційний номер.
Для укладання договору про спільне проживання нотаріус також:
- встановлює осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії;
- з'ясовує, чи розуміють учасники договору значення своїх дій та їх наслідки;
- готує проект договору;
- ознайомлює сторони зі змістом договору;
- впевнюється в тому, що зміст договору повністю відповідає дійсним намірам та волі сторін;
- після підписання договору сторонами посвідчує договір та заносить його в реєстр нотаріальних дій.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.