Українські чоловіки залишилися без консульських послуг за кордоном. Що це означає на практиці?
23 квітня всі консульства України тимчасово припинили надання послуг чоловікам віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном. Заборона триватиме до отримання роз'яснень положень закону про посилення мобілізації. Відповідний лист за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги опублікувало «Дзеркало тижня». Що це на практиці означає для українців за кордоном, розбиралися «Новини Донбасу».
Наразі звернутися до консульства військовозобов'язаний може лише з приводу оформлення документів для повернення в Україну. Решта послуг недоступна. Так, йдеться про видачу, продовження чи внесення змін до закордонного паспорта громадянина України. Крім цього консульства не виконуватимуть нотаріальних дій — видачу свідоцтв про право на спадок, право власності, підтверджувати заповіти, довіреності, а також засвідчувати справжність підписів у документах, перекладах та інше. Незабаром МЗС має надати уточнені роз'яснення щодо порядку отримання консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку за кордоном. Очевидно для того, щоб їх отримати, треба буде повернутися до України та оновити свої дані у ТЦК, кажуть правозахисники.
«Ті, хто має звірити свої дані з ТЦК — територіальним центром комплектування та соціальної реабілітації військовослужбовців, мають повернутися до України та пройти цю процедуру», — сказав «Новинам Донбасу» виконавчий директор «Української Гельсінської спілки з прав людини» Олександр Павличенко.
Півмільйона призовників за кордоном
Наприкінці 2023 року Євростат порахував приблизну кількість українських чоловіків призовного віку, які перебувають у Європі — це понад півмільйона осіб. Невідомо, який відсоток виїхав після повномасштабного російського вторгнення на законних підставах, а яка частина — нелегально. Але, за словами правозахисників, уточнити свої дані до ТЦК для отримання консульських послуг мають всі незалежно від того, був виїзд на законних підставах чи ні.
«Для них це додаткове обтяження, яке Україна аж ніяк не компенсує. Наприклад, не пропонує якось сплатити поїздку, щоб особа приїхала звірити свої дані та підтвердила, що вона на законних підставах виїхала і перебуває за кордоном. Вони розуміють, що їм треба пройти ще раз процедуру доведення того, що вони виїхали на законних підставах, що також створює певний, скажімо так, елемент напруженості», — вважає правозахисник Олександр Павліченко.
Щодо людей, які виїхали з України нелегально, то, на думку правозахисників, вони не повертатимуться додому і шукатимуть можливості не звертатися до консульських установ. Ці чоловіки, ймовірно, шукатимуть інші способи залишитися за кордоном — наприклад, отримати статус біженця, коли термін дії українського паспорта закінчиться.
«Скільки таких осіб відмовлятимуться від того, щоб звертатися до консульських установ за консульськими послугами? Думаю, що це буде більшість із тих, хто зараз за кордоном», — прогнозує виконавчий директор «Української Гельсінської спілки з прав людини» Олександр Павличенко.
«Негативний імідж держави»
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи тимчасове припинення надання послуг чоловікам від 18 до 60 років, заявив, що обов'язок щодо оновлення своїх даних у ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію.
«Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, — то так це не працює. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною», — написав Кулеба у соцмережах.
Але, на думку правозахисників, такі нововведення аж ніяк не вплинуть на темпи та обсяги мобілізації в Україні. Навпаки, це матиме негативні наслідки.
«Це створюватиме негативний імідж держави, яка створює бар'єри між собою та населенням, яке виїхало, перебуває за кордоном. Для певної кількості тих, хто перебував і думав колись повернутися до України, це буде сигнал, що, мабуть, треба шукати варіанти взагалі порвати з Україною зв'язки та шукати інше громадянство, статус біженця тощо», — вважає виконавчий директор. Української Гельсінської спілки з прав людини» Олександр Павліченко.
Через нововведення вже спостерігається ажіотаж у паспортних столах за кордоном. У мережі з'явились відео із Варшави. На них велика черга із чоловіків, які не можуть отримати готові документи.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
