ШАНТАЖ І ВИМАГАННЯ, ЯК ФОРМА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Верховне керівництво «ДНР» поставило перед фіскальними органами «республіки» задачу усілякими доступними засобами наповнювати геть порожній «державний бюджет». Задача виявилася непосильною, особливо враховуючи катастрофічний спад виробництва в регіоні. Ми вже неодноразово писали про ситуацію з виробництвом і сферою обслуговування в ОРДЛО. Тому невипадково, що увагу збирачів податей усе частіше привертають заможні громадяни, яких спіткало лихо мати нерухомість чи бізнес на території, що тимчасово окупована руськими варварами. Логічно, що після рішення про націоналізацію усієї власності Б.Колеснікова, яка знаходиться на території окупованого Донецького регіону, прийшла черга Д.Фірташа. Останньому було запропонована «почесна роль» – попри податки й інші обов’язкові платежі, здійснювати ще й щомісячні внески до бюджету «республіки», оскільки його хімічний гігант «Стірол»розташованийна окупованій території м. Горлівки.Відповідь пана Фірташа була прогнозованою, однак вона зовсім не влаштувала ініціаторів-експропріаторів. Усвідомлюючи недоотримання надходжень до бюджету (які потім цілком легально за існуючими схемами можна розкрадати), самопроголошені ватажки терористів цілком відверто повідомили Дмитра Васильовича, що недостачу коштів, яку він відмовляється платити, вони перекриють за рахунок демонтованих металоконструкцій ПАТ «Стірол» і навели йому декілька прикладів з історії колись могутніх шахт, заводів і фабрик союзного значення та колгоспів-мільйонерів, нині вщент вирізаних на металобрухт і вивезених до Росії. З огляду на все, інформація Фірташа вразила і він взяв паузу на міркування. І поки бізнесмен-утікач вишукує можливості вирішення раптово виниклих проблем, жадібні пазурі ДНРівських ватажків вже тягнуться до майна якогось іншого багатія.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі