Що насправді відбувається з психічним станом українців

На третю річницю повномасштабного вторгнення координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале назвав кризу психічного здоров’я головною загальнонаціональною проблемою. Якою ситуація є насправді?

Моніторинг стану нації

Перше дослідження психологічного стану громадян, які залишилися в Україні, було оприлюднене у вересні 2022 року. Притому, що 40% опитаних стикалися із загрозами власному життю, середня самооцінка психологічного благополуччя українців виявилася оптимістичною і склала 6,7 бали (з 9 можливих). Притому за об'єктивними показниками понад 90% мали хоча б один із симптомів ментального перенапруження, а 57% перебували у зоні ризику виникнення психологічних проблем.

Компанія Gradus на запит Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів Україні проводила три хвилі досліджень, цінність яких — у послідовному спостереження динаміки. На 2023 рік, як і в попередній біля 50% опитаних самовизначили свій стан як середній. З 2022 року на кілька пунктів піднялася кількість тих, хто визначав свій стан як незадовільний (з 8% до 11%) та зменшилася частка тих, вважав стан як задовільний (з 41% до 38%). У 2024 році при сталій цифрі, коли біля 50% вважають свій стан середнім, 13% незадовільним та лише 36% задовільним.

Близько половини населення потребує допомоги

Кількість опитаних, які переживають стрес та сильну знервованість збільшилася з 71% у 2022 році до 77% у наступному, і в 2024 році цей показник залишився незмінним.

Тобто у середньому близько половини населення потребує допомоги. І, за оцінками спеціалістів, Україна матиме більше 3 млн осіб з певним розладом психічного здоров’я, а близько 800 тисяч страждатимуть на тяжкі форми психічного розладу.

Для того, щоб не лякатися, а сприймати факти адекватно, порівняємо з даними ВООЗ по населенню землі. У 2019 році кожен восьмий житель з восьми мільярдного населення планети існував з психічним розладом. У 2022 році таких вже стало 13%. Відповідно українські реалії не є катастрофічними, навпаки демонструють рівень стійкості нації.

Але це не відміняє того факту, що у ситуації тотальної невизначеності та негативних прогнозів питання піклування про ментальне здоров’я стає ще більш нагальним.

На якій стадії українці?

У перші місяці 2022 року йшлося про відносно коротку, хоч і максимально гостру фазу стресу. На четвертий рік повномасштабного вторгнення вплив стресу став ще більш руйнівним в наслідок своєї довготривалості.

Етап мобілізації (людина починає швидше мислити, знаходити варіанти рішення та протистояти проблемі тим чи іншим способом).

Етап адаптації. Чинячи опір ситуації організм людини більш-менш нормалізує свої процеси, може відносно адекватно функціонувати в наявних умовах.

Етап виснаження. Українці зараз саме на цій стадії. Якщо стрес високий і довготривалий, то третій етап неминучий. Він характеризується (тимчасовою) втратою здатності відновлювати фізичні сили та рядом ментальних проблем.

Немає нічого дивного у тому, що багато людей на початку 2025 року з тривогою відмічають погіршення самопочуття, у цього є об'єктивне обґрунтування. Адже ситуація глибокого дистресу затягується та не видно позитивного сценарію майбутнього.

Навіть за таких умов кожен може протистояти виснаженню, позбувшись низки хибних стереотипів.

Міф 1. Треба робити вигляд, що все нормально, та примушувати себе через «не можу».

Навпаки, необхідно усвідомлювати, що на негативні події природньо реагувати болісно і не боятися проживати свої емоції, а не ігнорувати почуття.

Варто усвідомлювати свій стан, не лякатися симптоматики виснаження, але і не здаватися їй. Обирати рівень активності, який відповідатиме реальним можливостям організму.

Міф 2. У багатьох є (буде) ПТСР.

Навіть частина людей, які займаються питаннями психологічного здоров’я, транслюють завищені данні по ймовірності ПТСР. Мовляв, йдеться про 20−30%.

Насправді треба розуміти, що окремі симптоми, які на гострій стадії стресу виникають у багатьох українців, не є повноцінним захворюванням, яке назвали post-traumatic stress disorder. У багатьох випадках йдеться про більш легкі розлади.

ПТСР виникає на базі дистресу внаслідок реальної небезпеки. Отримати ПТСР спостерігаючи за новинами на екрані — неможливо, у таких випадках йдеться про інші форми ментальних проблем.

Міф 3. У разі ментального виснаження нічим не зарадиш. А оскільки психологічної допомоги не дочекаєшся, тому доведеться впасти у стан бездіяльності.

Насправді існує велика кількість способів саморегуляції, які дозволяють піклуватися про свій стан самотужки. Головне обрати методи самодопомоги, релевантні саме для вас та дотримуватися дисципліни у їхній реалізації.

Є, як мінімум 7 напрямків, в яких необхідно обрати придатні інструменти:

1. Здоровий спосіб життя (Обирайте відповідне харчування та зручні фізичні активності. Особливу увагу приділяйте сну. У регіонах з постійними нічними обстрілами рекомендується вишукувати можливості для денної 20хвилинної дрімоти).

2. Уникнення руйнівних способів витіснення стресу. (Йдеться не лише про алкоголь, інші речовини чи ігроманію. Варто зменшити такі способи уникання як скролінг соцмереж, переїдання, шопінг тощо.)

3. Створення приємної рутини що дарує відчуття безпеки. (Розпочинайте день з приємного ранішнього ритуалу, протягом дня заплануйте невеличкі сталі моменти, завершайте заспокійливим чаєм та дбайливим неспішним відходом до сну).

4. Регулярне віднайдення моментів радості. (Не соромтесь цілеспрямовано шукати та створювати для себе і оточення позитивні ситуації: від перегляду комедій до влаштування камерних свят, тощо. Ставтесь до отримання радості, як до ментального ресурсу).

5. Планування соціальної активності. (Спілкування з позитивними людьми спільних поглядів — прекрасний спосіб ментального оздоровлення без побічних ефектів).

6. Спеціальні вправи ментальної самопідтримки. (У відкритих джерелах є рекомендації від фахових психологів, які надають ряд практик для самостійного ментального відновлення).

7. Робота на майбутнє. (Навчання новим навичкам, планування власного майбутнього — такий підхід посилить ментальну сталість).

І на завершення нестандартний приклад турботи про ментальність нації.

З початку 2025 року українці задонатили на ЗСУ (15,7 млрд грн) майже таку суму, як за весь 2023 рік (18,7 млрд грн). Донатити та навіть дізнаватися про такий рівень донації вже має позитивний вплив на психологічний стан.

NV