«Падай, ховайся, тихо»: як подолати ступор під час небезпеки та як поводитися під час обстрілу

“Я ніби знаю, як треба поводити себе на вулиці, що робити у разі небезпеки, як рятуватися й куди ховатися… але в теорії. Як побачила над головою дрон — заклякла. Просто підняла голову догори й дивилася на нього. Більш того, не спрацювало ані “нормальне” бажання сховатися, ані професійне “сфоткати”. Просто стояла і дивилася. Руки тряслися вже потім, коли просто пішла та купила собі морозиво”.

Саме такими словами описала свій досвід журналістка “Слов’янських відомостей”, коли була на вулиці у Слов’янську і посеред дня побачила прямо над собою падаючий БПЛА.

Про правила поведінки під час обстрілів написані тисячі матеріалів та порад. Їх читали та читають, писали та пишуть. Однак навіть ті, хто вважає себе підготовленим, можуть повністю розгубитися у критичний момент. До того ж тривале перебування в умовах постійної небезпеки призводить до ефекту “втоми від тривог”, що зіграти найстрашніший жарт. Можливо останній.

Саме тому “Слов’янські відомості” зібрали повний посібник, адаптований до реалій прифронтової Донеччини.

Адаптація та ігнорування небезпеки: чому важливо діяти

В умовах повномасштабної війни, яку росія веде проти України, населені пункти Донеччини перебувають під постійною загрозою ракетних обстрілів та ударів артилерії, причому часто — без попереджувальних сигналів повітряної тривоги. Це вимагає не лише знання чітких інструкцій, але й розуміння психологічних факторів. Багато мешканців звикли до сирен і звуків вибухів, їхня нервова система адаптувалася, а рівень пильності знизився. Розуміння, що робити при обстрілі, є критично важливим.

Ефект “втоми від тривог” — це реальна загроза. Люди повертаються додому, відновлюють звичний побут і несвідомо ігнорують сигнали, вважаючи їх рутиною. У Слов’янську, Краматорську та інших населених пунктах Донеччини ця проблема ускладнюється частими обстрілами без сирен, коли єдиним сигналом стає безпосередній звук вибуху, а час на реакцію скорочується до мінімуму. Тому, попри звичку, необхідно постійно підтримувати високий рівень готовності, щоб знати, як поводитися під час артилерійського обстрілу.

Психологічна готовність: ступор і техніка “якоря” для захисту від дронів

У моменти надзвичайної небезпеки, як-от раптова поява дрона над головою, може настати так звана “захисна реакція заціпеніння” (ступор). Цей стан, коли людина забуває всі правила і не може поворухнутися, є абсолютно нормальною реакцією психіки на екстремальний стрес.

Наведений вище приклад журналістки, коли над нею несподівано почав падати ворожий дрон, показує, що у такій ситуації можна на мить повністю забути усі правила дій. Можна просто не згадати, чи потрібно падати, бігти чи ховатися. Це підтверджує, що для подолання ступору та активації потрібних дій під час обстрілу потрібен зовнішній “якір”.

Щоб подолати ступор, фахівці радять використовувати техніку “якоря” — заздалегідь підготовлену просту дію або фразу, яка “запускає” автоматичний алгоритм порятунку.

• Техніка “трьох слів”: оберіть три прості, послідовні слова, які означають дію. Наприклад: “Падай, ховайся, тихо”. У момент ступору примусьте себе повторити ці слова і виконати їх, не аналізуючи ситуацію.
• Сенсорний “якір”: стисніть в руці дрібний предмет (ключі, монету) або одяг. Фізичне відчуття цього предмета може допомогти “витягнути” свідомість із шоку.
• Пам’ятайте: дрон — це ціль, а ви — поруч: якщо ви бачите дрон, ваше головне завдання — стати меншою, менш помітною ціллю і сховатися. Рухайтеся до найближчого укриття, не дивлячись на дрон і не намагаючись його сфотографувати. Це є базовим елементом захисту від дронів.

Підготовка до надзвичайної ситуації: оновлення пріоритетів

У зоні високого ризику, як на Донеччині, головний акцент у підготовці зміщується з пасивного очікування сирени на активне створення безпечного простору. Це особливо важливо для забезпечення безпеки на Донеччині.

Необхідно чітко визначити місця укриття. У прифронтових містах і селах Донеччини часто доводиться покладатися на найближчі капітальні підвали або імпровізовані укріплення. Слід завчасно переконатися, що укриття придатне: чисте, є запас води, засоби освітлення та вентиляція. Якщо спуститися у підвал неможливо, слід застосовувати правило “двох стін” — від джерела небезпеки вас мають відділяти дві капітальні стіни. Це може бути коридор або ванна кімната, розташовані всередині будівлі. Варто максимально убезпечити ці приміщення, прибравши предмети, які можуть травмувати при падінні.

Критично важливо обговорити план дій із усіма членами родини. Навіть у стані адаптації нервової системи до небезпеки, коли сирени ігноруються, а час на реакцію скорочується до мінімуму всі мають знати, як поводитися під час обстрілу без зволікання, щоб уникнути фатальної затримки.

Коли ви чуєте перший вибух або свист, часу на роздуми немає. Ваша реакція має бути інстинктивною і швидкою, щоб подолати психологічну інерцію. Перебуваючи у відносно безпечному місці, слід сісти на підлогу або присісти біля несучої стіни, бажано у кутку. Для захисту від уламків використовуйте будь-які міцні предмети. Особливо важливо не виходити з укриття до повного припинення обстрілу. Не піддавайтеся спокусі “подивитися, що там”, оскільки це може бути фатальною помилкою.

Багато мешканців регіону вже мали досвід евакуації у 2022 році та знайомі з поняттям “тривожної валізки”. Але навіть якщо такий набір вже зібрано, його слід регулярно перевіряти, оновлювати вміст (особливо ліки та документи) і тримати у місці, яке є максимально доступним для швидкого захоплення перед спуском в укриття під час обстрілу.

Дії, коли обстріл застав на вулиці та безпека транспорту

Якщо ви опинилися на вулиці, а обстріл розпочався, не панікуйте і швидко знайдіть укриття під час обстрілу.

Шукайте будь-яке поглиблення чи міцну конструкцію, яка може захистити від уламків: підземні переходи, глибокі канави, траншеї, великі бетонні блоки або бордюри. Навіть найменше заглиблення в землі може знизити ризик ураження. Якщо поблизу немає жодного укриття, слід негайно лягти на землю, прикривши голову руками або рюкзаком, і відкрити рот для зменшення ризику контузії.

Якщо ви в автомобілі, негайно з’їдьте на узбіччя, зупиніться, вимкніть двигун і вийдіть із машини. Не залишайтеся всередині. Сховайтеся у найближчій канаві чи за будь-якою міцною перешкодою. Категорично заборонено ховатися під стінами будинків, особливо старих чи з крихких матеріалів, а також біля автомобільної техніки чи цистерн із паливом.

Поведінка після завершення обстрілу та ризики мінування

Після припинення обстрілу необхідно зберігати максимальну пильність, особливо з огляду на високу ймовірність загрози мінування та наявність нерозірваних боєприпасів. Це є ключовим аспектом безпеки в прифронтовій зоні.

Виходити з укриття слід обережно. Якщо ви виявили поранених, негайно надайте їм першу домедичну допомогу і викличте екстрені служби (101, 102, 103).

Уникайте пошкоджених будівель, оскільки вони можуть раптово обвалитися. Особливу увагу слід звернути на небезпечні знахідки. Ні в якому разі не чіпайте і не наближайтеся до підозрілих предметів, які можуть виявитися нерозірваними снарядами, мінами чи касетними боєприпасами. У разі виявлення будь-якого незнайомого предмета, його не можна торкатися, переміщувати чи накривати. Необхідно відійти на безпечну відстань і негайно повідомити про знахідку поліції (102) або ДСНС (101), чітко вказавши місце розташування.

Дотримання цих правил поведінки під час обстрілів допомагає систематизувати дії в умовах хаосу, зберігаючи холодний розум і збільшуючи шанси на виживання в зоні підвищеного ризику, навіть попри адаптацію нервової системи до небезпеки.