Рятувальник з Краматорська поділився історіями про найважчі виїзди
У Краматорську старший пожежний-рятувальник Олександр Чекмарьов понад десять років працює в ДСНС і з перших днів повномасштабної війни виїжджає на місця ударів, розбирає завали та рятує людей. Він розповів про найскладніші операції, зокрема після ракетного удару по готельному комплексу «Сапфір», і про те, чому не уявляє себе поза службою.
Про це повідомляють “Слов’янські Відомості” з посиланням на Головне управління ДСНС України у Донецькій області.
“Бути рятувальником — значить не лише гасити пожежі чи ліквідовувати наслідки обстрілів, це — відповідальність за життя людей, за безпеку громади й готовність щодня ризикувати собою, щоб хтось вижив”, — Олександр Чекмарьов, старший пожежний-рятувальник 30 державної пожежно-рятувальної частини 12 державного пожежно-рятувального загону м. Краматорськ.
Олександр Чекмарьов родом із Краматорська. У лавах ДСНС він із 2011 року. Після служби в Збройних силах України працював в охороні, на будівництві та водієм — шукав стабільну роботу і справу, яка матиме сенс. Зрештою прийшов до пожежної частини дізнатися про вакансії. Там зустрів знайомих, які вже служили, і приєднався до команди.
Каже, що про свій вибір не шкодував жодного дня: можливість допомагати людям і бачити результат своєї роботи стала для нього головною мотивацією.
Після початку повномасштабного вторгнення він залишився у рідному місті. Разом із колегами виїжджає на місця ударів, розбирає завали, гасить пожежі та шукає постраждалих.
Один із найскладніших епізодів стався у 2024 році після ракетного удару по готельному комплексу «Сапфір» у Краматорську. Кілька поверхів будівлі були зруйновані. Під завалами рятувальники знайшли чоловіка, якого засипало уламками. Його деблокували та передали медикам. Під час розбору конструкцій протягом трьох діб також виявили тіло одного загиблого.
За словами Олександра, такі операції вимагають максимальної зосередженості й витримки, адже кожна хвилина може стати вирішальною.
Інший випадок він згадує як особливо відповідальний. Під час пожежі у квартирі всередині залишалися люди. У задимленому приміщенні, освітлюючи шлях невеликим ліхтариком, він провів розвідку і в одній із кімнат знайшов літнього чоловіка. Допоміг йому вийти в під’їзд, після чого постраждалого передали медикам. Обійшлося без загиблих.
Олександр працює в умовах постійної небезпеки, але переконаний: його місце саме тут. Удома на нього чекають мати, молодший брат і сестра, які підтримують і пишаються його службою. У вільний час він готує — від борщу й супів до пиріжків і шашлику.
Його найбільше бажання просте: мир і спокій у країні, щоб люди жили без втрат, а робота рятувальників була потрібна лише для запобігання надзвичайним подіям, а не ліквідації наслідків війни.
Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.
Дякуємо за підтримку!
