“Страшно, коли тиша”: як у Хрестищі Святогірської громади готуються засівати городи
У селі Хрестище Святогірської громади на Донеччині залишаються менш як 350 людей, зокрема понад 60 дітей. До повномасштабного вторгнення тут жили понад 700.
Більшість місцевих виїхали у 2022 році, коли після початку повномасштабного вторгнення село опинилось на лінії фронту. Частина жителів повернулися після того, як Сили оборони України восени 2022 року відігнали російські війська. Нині, за даними мапи проєкту DeepState, фронт звідси — приблизно за два десятки кілометрів.
Як живе прифронтове село — в матеріалі Суспільне Донбас.
Сергій, один із жителів Хрестища, утримує пасіку — у нього чотири десятки бджолиних сімей.
“Бачите? Кіпішують. Тут у них розплід, все є. Витягати не будемо, бо можна отримати”, — каже чоловік.
Окрім пасіки, у господарстві чоловіка є кури, десять котів та двоє собак — Бася і Бой. Сергій каже: тварини звикли до війни:
“Босяк (кличемо — ред.) — це коли він не слухає. А так він взагалі Бася. А другий — Бой. Басі вже три роки як раз. А тому року ще немає”, — розповідає Сергій.
“Воєнні собаки. Один з Костянтинівки приїхав, кум привіз, маленького цього. А цей тут місцевий. Також воєнний сто відсотків. Вони вже не звертають увагу — бах, не бах”.
У 2022 році родина Сергія виїжджала в евакуацію — будинок, у якому вони із дружиною прожили 45 років, був пошкоджений обстрілами. Згодом усе відновили і повернулися.
За словами чоловік, у селі працює магазин, а також привозять гуманітарну допомогу.
“Дай Бог здоров’я людям, що в магазині працюють. Продукти всі є. Гуманітарну допомогу нам дають регулярно”, — розповідає Сергій.
Аптеки у селі немає, найближча — у Слов’янську, додає чоловік.
“Слов’янськ. Це ж перше місто в Україні по аптекам. Тільки на Артема заїдь — там одразу чотири аптеки. Все що хочеш за ваші гроші”, — жартує Сергій.
Амбулаторія у Хрестищі працює, місцевих та людей з сусідніх сіл обслуговує медична сестра Ірина Чінчевич.
“На першу медичну допомогу у нас ліки є. Від того ж тиску. Кроворозріджуючі. Антибіотики — це все є”, — розповідає медсестра.
За її словами, головна проблема села — відсутність транспорту.
“Людям похилого віку доїхати до міста дуже дорого, якщо таксі викликати. В ту саму аптеку”, — каже Ірина.
Будівля місцевої амбулаторії була пошкоджена обстрілами у 2022 році. Ірина розповідає: відновлювала її власноруч разом із односельцями, частково — за власні кошти.
“Я тут поруч живу, я не могла ходити повз. Я почала потихеньку робити ремонт. І люди допомогли. Я по чеках подивилась, тисяч 30 витратила зі своєї зарплати у 10 тисяч. Ну це ж не одразу, поступово. Спершу один кабінет зробили, потім інший, потім ще один”, — згадує медсестра.
“Амбулаторія — я тут 20 років пропрацювала, в мене дуже боліло серце, що руйнується все, сюди залазили, все було розкрите. На жаль, фронт приближається. Може, доведеться знов їхати”.
Родина Сергія сподівається, що не доведеться виїжджати та готується саджати городину. Насіння, говорить його дружина, для посівної вони отримали як гуманітарну допомогу.
“І редиску дали, петрушку, моркву, кабачки, укроп, капусту, і помідори, і буряк… Після Благовіщення, як земля прогріється і будемо сіяти”, — говорить жінка.
Вибухи у селі чутно майже щодня, каже Сергій:
“Буває, здорово гучно. Сьогодні вночі літало, мабуть, збивали. Падало, гепало. Десь далеко, мабуть, в полі. А сьогодні тиша — навіть страшно, їй Богу”, — каже чоловік.
Як повідомили Суспільному в Святогірській військовій адміністрації, в Хрестищі залишаються 343 людини, до повномасштабного вторгнення жили — 731. Як уточнили в адміністрації, з усієї громади у Хрестищі наразі найбільше дітей — 68.
