Транзитний центр у Лозовій та темпи евакуації: яка ситуація зараз
Від початку роботи — з 19 серпня 2025 року — заклад прийняв понад 33 тисячі евакуйованих з Донеччини. Чи змінилася наразі кількість бажаючих виїхати та чи було відчутне травневе “перемир’я”, як приймають родини із дітьми, які послуги надають людям та як допомагають із розселенням — в матеріалі Суспільне Донбас.
Транзитний центр у Лозовій приймає людей, які виїжджають прифронтових міст і сіл Донеччини. Надію вивезли зі Слов’янська волонтери. Жінка має інвалідність та пересувається на кріслі колісному.
“Я сама залишилася, маю другу групу інвалідності. Син мій на Харківщині, служить за Україну. Сказав: “Мамо, треба щось робити”. У мене три сумки, а крісло колісне мені вже тут дали, з машини. Поїду в Дніпро, там буду до трьох місяців, а далі, можливо, у пансіонат”, — розповідає евакуйована зі Слов’янська Надія.
Наталія разом із чоловіком та псом Пацаньонком виїхали з Миколаївки — міста, від якого, за даними мапи аналітичного проєкту DeepState, фронт менш як за 10 кілометрів.
“Ми його підібрали у 2021-ому, зовсім сліпим ще. Винянчили, вигодували з пляшечки, тому шкода лишати”, — говорить евакуйована з Миколаївки Наталія.
“Обстановка жахлива. Пів Миколаївки немає. Усе розбили. З 8 березня без нічого. Скільки могли, стільки терпіли”
Їхній дім, каже жінка, згорів під час російського обстрілу.
“Наш дім розбили вщент, згорів. Речі, документи встигли врятувати. Бо спали ми, можна сказати, з листопада одягнені. А 21 березня стався “приліт”. Встигли побігти до батьків, батьки раніше виїхали”, — каже Наталія.
Поки дорослі оформлюють документи, з дітьми працюють психологи.
“Люди в такому стані — пригніченому. Тут працюють із ними психологи, намагаються підтримати і надати першу психологічну допомогу. Можемо скерувати або до лікаря, або в іншу установу, куди люди потребують. А з дітками ми працюємо для того, щоб їх стабілізувати”, — розповідає психологиня Марія.
У дитячому просторі можуть перебувати і дошкільнята, і підлітки.
“Надаємо дітям простір для гри, пропонуємо їм помалювати, погратися. Можна подивитися мультик, а якщо маленькі дітки — ми на килимочку граємось”, — говорить представниця благодійної організації Вікторія.
За її словами, до центру приїжджають родини з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та сіл Донеччини.
“На минулому тижні приїхали двоє маленьких діток — у них загинули обоє батьків. Ми дуже обережно з ними працюємо, щоб не травмувати”, — каже Вікторія.
Кожен евакуйований отримує продуктовий та гігієнічний набори, а також грошову допомогу — понад 12 тисяч гривень, говорить керівниця команди з роботи з евакуйованими транзитного центру Алеся Чечикова. Людям також допомагають із розселенням у тилових регіонах.
“235-250 людей, понад 200 — кожного дня ми реєструємо евакуйованих. Зараз найбільше евакуйованих приїжджає саме зі Слов’янської громади. На минулому тижні лідирував Краматорськ. Наразі, за правилами транзитного центру, людина має право перебувати тут не більше трьох діб”, — каже вона.
За словами Алесі Чечикової, так званого “травневого перемир’я”, за словами самих евакуйованих, не відчули.
“«Дні перемир’я», можу сказати, що ми особливо не відчули, тому що евакуйовані до нас прибували. І, зі слів евакуйованих, “умовного перемир’я” на території Донецької області, як такого, не було”, — говорить керівниця транзитного центру.
За майже дев’ять місяців роботи транзит у Лозовій, за її даними, прийняв понад 33 тисячі евакуйованих з Донеччини.
