Яка ситуація в Костянтинівці і чи є там російські військові

У червні ситуація в Костянтинівці різко загострилася – про це почали говорити військові експерти та військовослужбовці. Найбільш наочно ситуацію описує мапа проєкту DeepState, на якій з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»). «Я хотів би помилитися, але, схоже, протягом червня-липня Костянтинівку Україна втратить…», – констатував 8 червня оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.

Це відбувається на тлі зупинки або навіть відступу армії Росії на більшості ділянок російсько-українського фронту – згідно з оцінками головкома ЗСУ Олександра Сирського, а також американського Інституту вивчення війни (ISW), агресор втратив за травень значно більше території, ніж окупував.

Що відбувається в місті, як армія РФ «протискає» там українську оборону та які наслідки можливе захоплення Костянтинівки матиме для долі решти вільного Донбасу – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Що відбувається у Костянтинівці?

«Збільшується… зона інфільтрації в місто, що може стати наслідком невідворотного поглинання населеного пункту ворогом», – написали аналітики DeepState 2 червня, коментуючи останні просування армії РФ на південь від Костянтинівки.

«Ситуація в Костянтинівці наближається до формату важких міських боїв», – зазначив 10 червня військовий із позивним «Мучной», зазначаючи, що російські солдати починають закріплюватися у мікрорайоні «Центральний», що поблизу річки Кривий Торець, яка ділить місто навпіл.

«Евакуація, постачання та введення нашої піхоти до Костянтинівки дуже ускладнені», – констатував в коментарі hromadske командир батальйону безпілотних систем 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу Сергій Ярий.

«Бої за Костянтинівський район оборони ЗСУ увійшли у фінальну фазу, оскільки ворог, очевидно, зумів прорватися (до того ж одночасно на кількох ділянках) до західної (центральної) частини міста. Що, своєю чергою, різко дестабілізувало рівень стійкості усієї системи оборони ЗСУ у цьому районі», – написав 10 червня Костянтин Машовець.

Український Генштаб поки не коментує ситуацію у місті, даючи у щоденних зведеннях лише кількість російських штурмів за добу. Костянтинівський напрямок – у трійці найгарячіших.

«Міські бої за Костянтинівку почалися, – каже у коментарі Донбас Реалії керівник військового відділу фонду «Повернись живим» Владислав Урубков. – Армія РФ два роки проривала собі з кількох напрямків підхід для того, щоб зараз охопити Костянтинівку з трьох боків».

«Противник проводить інфільтраційні місії в різних частинах міста – північній, західній, південно-західній, східній околицях, промисловій зоні та вздовж річки Кривий Торець, використовують сприятливі умови для маскування, – каже Донбас Реалії експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. – До 60% міста охоплені діями інфільтрантів, але ворог не може закріпитися».

Найкритичнішою і найгарячішою є ситуація в Іллінівці – крихітному селі на південно-західних околицях Костянтинівки, кажуть експерти.

На мапі DeepState воно позначено сірим кольором, тобто як «зона інфільтрації», по факту ж – стала «брамою» для російських солдат, які просочуються до міста.

У DeepState кажуть, що рух російських солдат із цього села на південь від Костянтинівки відбувається одночасно із рухом інших підрозділів армії РФ зі сходу Костянтинівки (з боку Новодмитрівки). Якщо вони зустрінуться на півночі міста, це може призвести до перерізання доступу Сил оборони доступ до інших його районів.

«Іллінівка фактично одразу вливається у місто, – каже у коментарі Донбас Реалії військовий оглядач Богдан Мирошников. – І після того, як село переходить у Костянтинівку, там відразу іде багатоповерхова забудова, яка є дуже зручною для того, щоб накопичувати там сили та засоби. Це, напевно, найгарячіша ділянка на всьому фронті, бо навіть в районі Родинського на таких вузьких ділянках немає у ворога таких великих втрат».

«Для нас неможливі навіть розмови про те, що ми можемо повністю зачистити зараз якісь міські квартали, в умовах нинішніх бойових дій», – констатує Владислав Урубков.

Чому армії РФ вдається просуватися?

Міські бої за Костянтинівку стартували на тлі того, що армія РФ фактично зупинилася на решті ділянок фронту. Незначні просування їй вдаються хіба на схід від Слов’янська та Краматорська, де Сили оборони намагаються стабілізувати ситуацію після падіння Сіверська.

DeepState констатував провал російського наступу у травні – окуповано було усього 14 кв км української території, і це зі зростанням кількості штурмів майже на 40% порівняно з квітнем.

Американський Інститут вивчення війни також зазначив значне сповільнення просувань армії РФ: з грудня минулого року по травень вона змогла захопити трохи більше, ніж 40 кв км (для порівняння – минулоріч за той же період окупувала майже 516 кв км).

На думку опитаних Донбас Реалії експертів, криза у Костянтинівці пов’язана із двома причинами:

1. Росія просто через два роки боїв дійшла до міста цього літа одночасно з трьох боків;
2. Зосередила тут сили і засоби.

«Це не «блискавичний» прорив, а повзучий багатозатратний тиск ворога. Ворог зосереджує зусилля на Костянтинівському напрямку як частину ширшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію після успіхів біля Торецька та Часового Яру», – пояснює експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

«Літня погода сприяє діям піхоти. Інші ділянки фронту відносно стабільніші або менш динамічні, тому ресурси перекинуті сюди, адже захоплення Донецької області є однією з задач так званої «СВО», – додає він.

Стрімке загострення ситуації у Костянтинівці для Сил оборони пояснюється і специфічною тактикою його штурму з боку Росії. Її можна охарактеризувати просто: оператори дронів плюс штурмовики – ні тих, ні інших не жаліють російські командири.

«Як тільки вони заводять штурмові групи і коли їх набирається достатня кількість, щоб закріплятися, вони відразу ж туди підтягують «Рубікони», «батальйони Судоплатова» та інші підрозділи ворожої армії, які атакують наших військових дронами, – каже Богдан Мирошников.

Тобто, пояснює він, російські оператори БПЛА перебувають фактично на самій лінії бойового зіткнення.

«І це їм дозволяє скоротити час підльоту порівняно з часом підльоту наших дронів. Різниця десь в одну-дві хвилини, але, в масштабах Констахи, масштабах такої інтенсивності бойових дій – це критично», – зазначає військовий оглядач.

«Щоб «залетіти» машинами або бронею – це треба дуже сильно в себе повірити і прям розраховувати на те, що машина, скоріше за все, там і залишиться, – каже керівник військового відділу фонду «Повернись живим» Владислав Урубков. – Піхота має стартувати ледь не з Дружківки пішки, або з Олексієво-Дружківки для того, щоб зайти на якісь позиції».

В умовах, коли постачання та ротація у підрозділах Сил оборони в місті ускладнені, на них цілодобово тиснуть російські штурмовики, пояснюють аналітики.

«Сьогодні лише Росія має близьку до безлімітної кількість дешевої живої сили, – каже Віктор Кевлюк. – Авіація, дрони, артилерія противника здатні фізично «стирати» українські позицій. Інфільтрація замість масованих штурмів дозволяє економити ресурси. Українські підрозділи потерпають від браку персоналу на окремих ділянках».

«Вони можуть втрачати на ділянці [біля Іллінівки] дуже невеликої ширини та глибини 50 осіб на день. Їх це не зупиняє взагалі. В цьому є їхня перевага, що вони можуть собі таке дозволити», – каже Богдан Мирошников.

Грає свою роль і домінування армії РФ у повітрі – вона знищує КАБами будівлі, в яких тримають оборону українські бійці, а також їхні укріплення. На тлі проблем із логістикою це змушує Сили оборони скорочувати свою присутність у Костянтинівці.

Зокрема, уже на початку травня місто полишила більшість українських операторів розвідувальних безпілотників, повідомив OSINT-аналітик, який пише під ніком Playfra. Це значно ускладнило процес виявлення цілей у щільній міській забудові та нанесення ударів по них, зазначає аналітик.

Чи може Росія захопити місто уже влітку?

Армія РФ намагається захопити Костянтинівку за тим самим сценарієм, що і Покровськ, вважає оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець. На його думку, ця тактика спрацьовує для міст із щільною забудовою та промзонами: вона полягає в охопленні міста з флангів, прориву у міську зону окремих штурмових груп і підрозділів – бажано одразу на кількох ділянках, після чого починається масова інфільтрація російських піхотинців.

Із моменту, коли перші російські штурмовики почали фіксуватися у межах Покровська (вересень 2025 року), до його повної окупації (травень 2026 року) минуло 9 місяців. Костянтинівка вдвічі більша за Покровськ за площею, отже, за таким розрахунком, армії РФ може знадобитися до півтора року на його захоплення. Однак опитані нами експерти налаштовані більш песимістично.

«У Покровську було кілька логістичних шляхів, які ворог одразу намагався перерізати, і зараз технічні засоби дозволяють це робити, – розмірковує Владислав Урубков. – З Костянтинівкою складніше, тут буквально пару цих шляхів, якщо ми не рахуємо ґрунтовок і так далі. І, на жаль, вони вже дуже давно під вогнем».

На думку Костянтина Машовця, рух російських угруповань назустріч одне одному з різних боків у центр міста (що може замкнути «котел» для угруповання Сил оборони) може зупинити хіба що річка.

Станом на 10 червня відстань між передовими штурмовими групами армії РФ, які прагнуть зустрітися, за його даними, становить менше 2 км.

«Ведеться робота з їхньої зачистки, але знову ж таки, це дев’ятиповерхівки, це великі підвали, це дуже багато приватних будинків. Немає зараз можливості відправляти групу зачищати ці підвали, – пояснює специфіку оборони міста Владислав Урубков. – Єдина можливість – це дрони, плюс якась маленька група перевірки якоїсь невеличкої ділянки. А так, щоб під зайшов батальйон «чистити» підвал – такого зараз немає».

Виправити ситуацію, на думку Урубкова, могло би перехоплення Україною ініціативи у небі над Костянтинівкою – а саме збільшення кількості літаків, авіаційних ракет та аналогів російських КАБів, які би просто руйнували захоплені багатоповерхівки. Але до цього, за словами експерта, іще дуже далеко.

Якщо Костянтинівка впаде – що чекає на Донбас?

«Наступна висота після Костянтинівки – Краматорськ. Ти не будеш ні приймати, ні вести бої знизу вгору. Тобто для ворога це буде дуже зручно. Тому ми не можемо віддати це місто», – казав у вересні 2025 року оборонець міста із позивним «Вовк».

Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка лишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20.

«Ворог відразу ж після захоплення Костянтинівки піде на Дружківку та Добропілля з подальшим вектором руху, напевно, аж на Барвінкове, – вважає Богдан Мирошников. – Це також і безпосередньо погіршить [для Сил оборони] підходи до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Це погіршить і ситуацію в районі Часового Яру. Костянтинівка собою утримує дуже багато різних ділянок фронту, суміжних і не дуже. Вона сковує ворога, змушує ворога вбиватися під Іллінівкою, а не штурмувати вже Дружківку, Добропілля, Миколаївку».

«Костянтинівка – важлива висота та логістичний вузол. Захоплення дасть ворогу плацдарм для просування на Дружківку і далі – до Краматорська, котрий географічно – наступна панівна висота. Бої з півдня на північ стають вигіднішими для агресора, адже це відкриває шлях до всієї агломерації», – каже Віктор Кевлюк.

Тривожний вигляд має і деяка подібність значення Авдіївки та Костантинівки для оборони Донбасу. Авдіївка роками була форпостом оборони України, після окупації якої фронт на схід буквально «посипався».

Однак, на думку опитаних Донбас Реалії експертів, ризику «Авдіївки-2» у випадку окупації Костянтинівки немає. Владислав Урубков звертає увагу, що тактика «кліщів», тобто обходу із флангів укріплених вузлів оборони, яку тоді практикувала РФ, цього разу може не спрацювати. Передусім, через масштабування застосування дронів Силами оборони.

Саме Дружківка має стати наступним «бар’єром», який доведеться подолати армії РФ при наступі з півдня на Краматорськ.

«Слов’янсько-Краматорська агломерація – це мережа укріплених міст, той самий «пояс фортець, вища щільність оборони, стабільна логістика. Не буде швидкого обвалу, як у менших населених пунктах. Дружківка – наступний великий вузол, вона укріплена, ресурси Сил оборони розосереджені», – каже Віктор Кевлюк.

Навіть у випадку окупації Костянтинівки армії РФ лише для підготовки до захоплення усієї Слов’янсько-Краматорської агломерації доведеться подолати чималий шлях, вважають аналітики.