Хвороби очей: лікар назвав 7 симптомів, які не можна ігнорувати

Про що нам можуть сигналізувати очний біль, затуманення, двоїння, зорова перевтома і чому не варто ігнорувати ці симптоми, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник, пише ТСН.

Затуманення зору

Затуманення зору або поява поволоки перед очима можуть свідчити про розвиток глаукоми, катаракти, кон’юнктивіту, відшарування сітківки ока, перевтому.

Найчастіше люди вважають появу цього симптому ознакою зорової перевтоми, оскільки більшість щодня по 6-8 годин працює за комп’ютером. Хтось купує протизапальні краплі, хтось починає робити вправи для очей. І лише одиниці звертаються до офтальмолога та починають лікування. Інколи це призводить до неприємних наслідків. Наприклад, у разі несвоєчасного лікування або внаслідок неправильного самолікування кон’юнктивіту розвивається кератокон’юнктивіт – кон’юнктивіт у поєднанні з кератитом (запаленням рогівки ока). Кератит своєю чергою може посприяти розвиткові глаукоми, склериту (запалення склери), іридоцикліту (запалення райдужної оболонки і циліарного тіла).

Двоїння в очах

Двоїння в очах або диплопія – це стан, за якого людина бачить об’єкти та предмети подвоєними й розмитими, оскільки зображення нашаровується на зображення.

Існують два види диплопії:

1. бінокулярна – з одним заплющеним оком двоїння зникає, людина бачить об’єкти та предмети чітко;

2. монукулярна – з одним заплющеним оком двоїння зберігається.

Бінокулярна диплопія може розвиватися на тлі пошкодження зорових нервів, косоокості, паралічу черепних нервів внаслідок діабету або високого кров’яного тиску тощо. Монокулярна – на тлі астигматизму, катаракти, синдрому сухого ока.

Двоїння в очах ніколи не виникає просто так, не зникає самостійно і не лікується, оскільки є не причиною, а симптомом хвороби або синдрому.

Очний біль

Біль в очах різної інтенсивності та локалізації може виникати в разі:

• зорової перевтоми;
• катаракти;
• глаукоми;
• синдрому червоного або сухого ока;
• потрапляння в око стороннього тіла;
• пошкодження рогівки;
• неправильного носіння очних лінз;
• блефариту;
• хімічного опіку ока;
• халязіону, і це не весь перелік.

Біль – це сигнал SOS, який нам надсилає організм, оскільки йому не вдалося усунути "поломку" самостійно. Помірний, сильно виражений, епізодичний, постійний, пульсувальний біль в очах вимагає негайного візиту до лікаря.

Мушки перед очима

Мушки – це крапки, нитки, плямки, павутинки, які плавають перед очима і присутні щодня або з’являються час від часу. Найчастіше їхня поява пов’язана з помутнінням або відшаруванням склоподібного тіла. Це прозорий желеподібний гель, який заповнює порожнину очних яблук між кришталиком і сітківкою.

Серед інших причин я виділяю:

• прогресувальну короткозорість;
• хронічне запалення, крововилив або пухлину в оці;
• травмування або відшарування сітківки – мушки з’являються різко і супроводжуються появою "блискавок", "спалахів", поволоки;
• потрапляння в око чужорідних тіл;
• зорове перенапруження.

На тлі помутніння або відшарування склоподібного тіла може розвиватися дистрофія сітківки (зниження щільності та порушення анатомічного співвідношення між шарами сітківки), відшарування сітківки, короткозорість. Тому ігнорувати мушки не можна.

Світлочутливість, світлобоязнь

Світлочутливість або фотофобія – це стан, за якого людині боляче і неприємно дивитися на природне або штучне світло. Щойно воно потрапляє на кришталик, виникає печіння, різь, сльозотеча, спазм повік, через що людина мружиться, заплющує очі. Чому це відбувається?

Причин чимало, серед офтальмологічних:

• стирання рогівки;
• відшарування сітківки;
• запалення судинної оболонки ока (увеїт);
• запалення або пошкодження рогівки;
• хвороби кон’юнктиви, зокрема, бактеріальний кон’юнктивіт.

Інколи світлочутливість виникає на тлі подразнення, спричиненого контактними лінзами, після багатогодинного читання, використання очних крапель. У рідкісних випадках світлочутливість є варіантом норми, але про це вам має сказати лікар під час огляду, виключивши розвиток офтальмологічних захворювань.

Почервоніння очей або синдром червоного ока

Синдром червоного ока – це розширення та наповнення кров’ю судин, які розташовані в білках, тобто склерах. Виникає такий стан через використання протермінованої косметики, хронічний недосип, розвиток ячменю або кон’юнктивіту (зокрема, алергічного та інфекційного). Також червоніють білки в разі потрапляння в око стороннього тіла, запалення судинної оболонки ока, виразки рогівки тощо.

Якщо почервоніння пов’язане з недосипом і зоровою перевтомою, після якісного відпочинку склери білків побіліють. Якщо з розвитком ячменю або кон’юнктивіту, за два-три дні з’являться додаткові симптоми – печіння, біль під час кліпання, сльозотеча. Але в будь-якому разі необхідно звернутися до лікаря, щоб розпочати лікування.

Зорова перевтома

Очі перевтомлююся, коли війкові м’язи довго працюють на короткій відстані. Коротка відстань – це відстань між очима та екраном комп’ютера, телефона або планшета, між очима та книжкою, вишивкою, шиттям. У кращому разі вона становить 50-60 см (рекомендована норма), у гіршому – 20-30 см. Але за кількагодинної роботи без відпочинку навіть за умови дотримання рекомендованої норми м’язи втомлюються. Тому виникають біль, печіння, сухість, відчуття присутності стороннього тіла чи піску в очах. Розслаблюються війкові м’язи і загалом не перенапружуються, коли ми дивимося вдалечінь – на відстань 6 метрів або більше.

Зорова перевтома – це відчуття, знайоме багатьом людям у світі. Однак вона може сигналізувати і про розвиток певних хвороб, синдромів чи станів, зокрема:

• синдром сухого ока;
• катаракту;
• короткозорість;
• короткозорість на одному оці, далекозорість на іншому;
• спазм акомодації.

Вище я розповів вам про найпоширеніші симптоми, з якими стикаються люди і які не можна ігнорувати. Але насправді не можна ігнорувати будь-який симптом – свербіж (синдром сухого ока, алергія), закисання (кератит, блефарит, ячмінь), звуження периферичного зору (глаукома) абощо. Ці та зазначені вище симптоми можуть бути постійними або епізодичними, але в обох випадках потребують звернення до офтальмолога.