Впевнена, багато хто з вас пам’ятають стару бабусину машинку. На якій підшивали штори, шили сукні і вбрання, так як був величезний дефіцит одягу. Пелюшки, сорочечки — рятувала тільки вона.
Загадковий дерев’яну скриньку з ключиком таїв у собі цілий світ краси і творчості. З прокруткою коліщатка починалося твориться щось, бабуся могла зшити прекрасний сарафан буквально за пару годин.
Якщо ж ви не пам’ятаєте таких агрегатів, то освічуємо: це знамениті радянські швейні машини Подільського Механічного Заводу. буквально 30-40 років тому машинка була в кожному сім’ї!
Пам’ятаю, в дитинстві мені дуже подобалося розглядати бабусину швейну машинку. Я була в захваті від хитромудрих кольорових візерунків на чорному лакованому корпусі і міг довго розглядати ажурний орнамент, яким були щедро прикрашені металеві деталі.
Сучасні швейні машинки давно вже перетворилися в звичайний інструмент, і жодному виробникові навіть в голову не прийде так витончено їх прикрашати. Так чому ж радянські вироби з Подольська були такими ошатними?
Виявилося, що свою історію подільські швейні машини ведуть ще з дореволюційних часів, а їх прототипами стали вироби знаменитої фабрики «Зінгер»! В ті часи був розквіт стилю модерн, і навіть самі звичайні речі і предмети виробники намагалися максимально прикрасити.
Компанія «Зінгер» була заснована в 1851 році і незабаром стала найбільшим виробником швейних машинок. Продукція цієї американської фірми була відома в усьому світі, в тому числі і в Росії.
Але до початку XX століття поставляти в Росію швейні машинки з-за океану стало невигідно, адже з’явилося безліч конкурентів, що пропонують схожі вироби за меншу ціну. тоді керівництво компанії «Зінгер» вирішило заснувати виробництво швейних машинок в Підмосков’ї.
Для цієї мети була викуплена земля в містечку Подільському. У той час це було зовсім маленьке поселення, що налічувало всього 5 тисяч жителів, тому будівництво нового заводу обійшлося порівняно дешево. Буквально під боком була залізниця, що робило розташування фабрики надзвичайно вигідним.
Всього за десяток років новий завод «Зінгера» став одним з найбільших в Європі. Перед початком Першої світової війни фабрика випускала 600 000 швейних машинок на рік! Тільки на території Росії було понад 3 000 фірмових магазинів компанії, до того ж машинки відправляли клієнтам поштою.
Продукція російського «Зінгера» високо цінувалася і за кордоном. Подільські машинки охоче розкуповувалися як в європейських країнах, так і в Китаї, Японії і Персії. До 1914 року Росія займала друге місце в світі по збуту швейних машин після США, продаючи їх щорічно на суму 63,5 млн рублів!
У Санкт-Петербурзі був побудований розкішний офіс компанії, який і зараз прикрашає собою Невський проспект. Крім своєї краси, будівля могло похвалитися цілою низкою передових технічних нововведень, дивує городян на початку XX століття, починаючи від ліфтів і закінчуючи автоматичним очищенням даху від снігу.
До речі, саме в цій будівлі нині розташований офіс компанії «ВКонтакте»!
На щастя, обладнання заводу вдалося зберегти, і в 1923 році виробництво швейних машинок «Зінгер» було відновлено. Тільки тепер вони випускалися під назвами «Госшвеймашина» і «ПМЗ» (Подільський механічний завод).
Конструкція швейної машинки «Зінгер» виявилася настільки вдалою, що виробництво подібних машинок тривало протягом кількох десятків років фактично без змін! Навіть декор залишився практично тим же, а модні візерунки початку XX століття стали фірмовою рисою подільських виробів.
До речі, зі старовинними швейними машинами пов’язано безліч легенд. Згідно з однією з них, в 1998 році компанія «Зінгер» оголосила про пошук своїх машинок з серійним номером, що починається з одиниці. З чуток, щасливого власника такого раритету очікує винагорода в розмірі від 30 тисяч до мільйона доларів, тому антиквари почали масово скуповувати машинки. Офіційного підтвердження цьому немає, але, як то кажуть, диму без вогню не буває …
За іншою легендою, ранні зразки російських «Зінгер» містили в собі цінний метал паладій. А недавно навіть з’явилася чутка, що в оригінальних голках раритетних машинок знаходиться рідкісне речовина — червона ртуть!
Як бачиш, старі швейні машинки — це набагато більше, ніж простий інструмент.
Источник: "Огляд"
