Минає два роки з дня загибелі військовослужбовця зі Слов’янська Олексія Устименка
Слов’янська громада вшановує світлу пам’ять свого земляка — солдата, телефоніста-лінійного наглядача відділення зв’язку батальйону матеріального забезпечення військової частини А4955 Олексія Володимировича Устименка. Минає два роки з дня його трагічної загибелі.
Олексій Народився і виріс у Слов’янську. Навчався у загальноосвітній школі № 6, після чого продовжив здобувати освіту у фізико-математичному спецкласі при Слов’янському державному педагогічному університеті. Згодом закінчив виш, здобувши фах учителя математики та інформатики.
Трудовий шлях Олексія був різнобічним: він працював на Слов’янському крейдо-вапняному заводі, у Державному казначействі, а протягом тривалого часу обіймав посаду інженера з обслуговування обладнання в «ПриватБанку».
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ Олексій переїхав до Києва. Наприкінці червня 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Спочатку проходив військову підготовку в Житомирі, а згодом був направлений до Полтави для здобуття військово-облікової спеціальності.
Потрапити безпосередньо на передову захисник не встиг. Життя Олексія Устименка трагічно обірвалося під час масованого російського ракетного удару по військовому інституту зв’язку в Полтаві, який став причиною загибелі та поранення багатьох військовослужбовців.
Героя поховали на рідній землі — на цвинтарі по вулиці Данила Галицького у Слов’янську.
Вічна пам’ять та шана захиснику України.
