Втрачені документи, зруйноване житло та припинені виплати: що робити ВПО у складних юридичних ситуаціях

Після евакуації з рідного міста внутрішньо переміщеним особам доводиться вирішувати чимало юридичних питань. Потрібно відновлювати документи, підтверджувати право власності на житло, оформлювати спадщину, з’ясовувати причини припинення державних виплат і розбиратися з боргами за комунальні послуги.

Не всі ці питання можна вирішити самостійно. Іноді для цього потрібні звернення до державних установ, допомога нотаріуса або навіть судові процедури. Водночас усна відмова посадової особи не означає, що людина втратила право на допомогу чи компенсацію.

Юристка ГО «Аваліст» Олена Сєрая розповіла «Слов’янським відомостям», які документи варто зберігати після евакуації, як діяти в разі їх втрати, куди звертатися щодо компенсації за зруйноване житло та як захищати свої права, якщо державні установи відмовляють у наданні послуг.

Які документи потрібно зберігати у паперовому та електронному вигляді?

Через евакуацію, переїзди, обстріли та інші обставини, з якими сьогодні стикаються українці, люди нерідко втрачають частину або навіть усі паперові документи. Саме тому я раджу за можливості заздалегідь зробити їхні електронні копії та зберігати не лише в телефоні.

Насамперед варто подбати про копії:

• паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• довідки внутрішньо переміщеної особи;
• свідоцтв про народження дітей;
• документів про укладення або розірвання шлюбу;
• документів про освіту;
• документів, які підтверджують право власності на нерухомість;
• трудової книжки та пенсійних документів;
• банківських реквізитів, необхідних для отримання виплат.

Електронні копії краще зберігати в захищеному хмарному сховищі або на окремому носії. Додатково можна зробити паперові копії та покласти їх до тривожної валізи.

Не можна зберігати все тільки в телефоні. Телефони згорають разом із будинками, губляться під час евакуації. Тому потрібно подбати, щоб документи були ще десь доступні

Як відновити документи, якщо людина виїхала без них?

Втрата документів не означає, що людина втратила право на житло, соціальні виплати чи іншу допомогу. Спочатку потрібно визначити, яких саме документів немає, а потім з’ясувати, де можна отримати повторні документи або підтвердити необхідні відомості.

Якщо втрачено паспорт. Насамперед потрібно звернутися до Державної міграційної служби України для оформлення нового документа. Якщо людина не має інших документів, які дають змогу встановити її особу, проводиться відповідна процедура встановлення особи. У її межах можуть використовуватися відомості державних реєстрів, архівні матеріали, документи та інформація, надані родичами або іншими особами, які можуть підтвердити особу заявника.

«Навіть якщо людина виїхала без паспорта, телефону та інших речей, не варто відмовлятися від спроб відновити документи. Інформацію про неї можна шукати в державних реєстрах, архівах та установах, де вона раніше отримувала документи або перебувала на обліку. Вихід завжди є», — наголошує юристка.

Якщо втрачено свідоцтво про народження, шлюб або розірвання шлюбу. За повторними документами можна звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Зробити це можна незалежно від того, в якій області людина отримувала первинне свідоцтво.

Якщо втрачено документи на нерухомість. Спочатку потрібно перевірити інформацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо відомості про право власності там є, можна отримати відповідний витяг.

«Не вся нерухомість зареєстрована в електронному реєстрі. Зокрема, це стосується житла, право власності на яке оформлювали до 2013 року і відомості про яке не вносили до нового реєстру. У такому разі потрібно з’ясувати, де зберігаються архівні документи, зокрема в БТІ, та за потреби отримати їх повторно або підтвердити право власності іншим передбаченим законом способом», — пояснює Олена Сєрая.

Важливо розуміти, що відсутність відомостей про нерухомість у сучасному Державному реєстрі речових прав сама по собі не означає відсутності права власності. Права, набуті та оформлені до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, визнаються дійсними.

Юристка наголошує: кожна ситуація індивідуальна. Якщо людина не знає, де шукати документи або як підтвердити свої права, варто звернутися по юридичну консультацію.

Хто з ВПО має право на допомогу на проживання?

Державна допомога на проживання ВПО не призначається автоматично всім людям, які отримали довідку. Право на виплати залежить від категорії заявника, складу сім’ї, рівня доходів та інших умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 332

Зокрема, законодавством передбачено окремі умови для:

• пенсіонерів, розмір пенсії яких не перевищує встановленого граничного показника;
• людей з інвалідністю I та II груп;
• дітей з інвалідністю;
• дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також окремих пов’язаних із ними категорій;
• сімей із дітьми за визначених законодавством умов;
• малозабезпечених сімей та сімей, у складі яких є непрацездатні особи;
• окремих категорій осіб віком від 55 років;
• вагітних жінок після 30-го тижня вагітності ( в деяких випадках після 27-го тижня вагітності)

Для частини категорій передбачені додаткові критерії щодо середньомісячного сукупного доходу на одного отримувача, працевлаштування та інших обставин. Тому не варто орієнтуватися лише на загальний перелік категорій або певну суму доходу: право на допомогу необхідно перевіряти індивідуально відповідно до чинної редакції порядку.

Що робити, якщо припинили виплачувати допомогу ВПО?

Якщо людина раніше отримувала допомогу на проживання, але гроші перестали надходити, насамперед потрібно з’ясувати причину припинення виплат, звернувшись до Пенсійного фонду України.

Я завжди раджу в таких випадках не обмежуватися телефонним дзвінком. Потрібно звернутися до Пенсійного фонду та попросити надати офіційне рішення або письмове пояснення із зазначенням правової підстави припинення виплат. Крім того, необхідно переконатися, що звернення зареєстрували

Якщо людина не погоджується з рішенням, вона може оскаржити його в адміністративному порядку до органу вищого рівня або звернутися до суду.

«Коли людина телефонує і запитує, чому їй цього місяця нічого не прийшло, їй можуть відповісти: “Не передбачено”. Людина це чує, кладе слухавку і більше нічого не робить. Але ситуації можуть бути різними, зокрема можуть виникати технічні помилки або проблеми з документами. Тож людина має право знати конкретну причину, чому їй припинили виплати. А для цього потрібно отримати офіційне письмове підтвердження. Тому краще звертатися в письмовій формі та зберігати всі звернення й відповіді», — наголошує юристка.

Якщо з’ясується, що виплати припинили помилково, а людина продовжувала відповідати встановленим критеріям, вона має право звернутися із заявою про перегляд рішення, поновлення виплат та вирішення питання щодо коштів за період, протягом якого мала право на допомогу.

Чому варто стати на облік у центрі зайнятості?

Після евакуації люди нерідко втрачають роботу. Юристка радить тим, хто відповідає відповідним умовам, звертатися до центру зайнятості та реєструватися як безробітні або як такі, що шукають роботу.

«Це може бути важливим не лише для пошуку роботи, а й для визначення права на окремі види державної підтримки. Наприклад, для певних категорій ВПО реєстрація в центрі зайнятості є однією з умов призначення або продовження допомоги на проживання. Тому я раджу не зволікати з таким зверненням, адже навіть невеликі виплати можуть бути важливою підтримкою, особливо на початку після евакуації», — пояснює юристка.

Водночас така вимога стосується не всіх працездатних ВПО, а лише визначених законодавством категорій та ситуацій. Тому важливо з’ясувати, які саме умови застосовуються до конкретної сім’ї.

Що робити з нарахуванням комунальних послуг після евакуації?

Після виїзду з небезпечної території люди можуть продовжувати отримувати рахунки за комунальні послуги. Часто вони вважають, що постачальники мають самостійно знати про відсутність мешканців, але це не так.

«Це одне з найпоширеніших питань, з якими звертаються внутрішньо переміщені особи, які вже певний час живуть в іншому місті чи регіоні. Вони запитують, чому їм продовжують нараховувати кошти за комунальні послуги, якщо вони виїхали й не користуються ними. Важливо знати, що сама відсутність мешканців не припиняє нарахувань автоматично. Якщо людина не проживає у житлі понад 30 днів, вона може звернутися до постачальників окремих послуг із заявою та документами, які підтверджують її відсутність, щоб оформити перерахунок. Водночас це не стосується всіх послуг: наприклад, опалення та утримання будинку зазвичай продовжують нараховуватися. Тому я рекомендую не залишати такі питання без уваги, а звертатися до кожного постачальника та з’ясовувати можливість перерахунку.Для цього доцільно скласти письмову заяву та надіслати її відповідним підприємствам, зберігши підтвердження відправлення», — пояснює юристка.

Якщо ви не проживаєте у квартирі понад 30 днів, потрібно звертатися до кожного постачальника послуг окремо із заявою та документами, які підтверджують вашу відсутність. Якщо цей період перевищує шість місяців, документи для перерахунку необхідно подавати повторно після кожного шестимісячного періоду.

Тому людям, які були змушені евакуюватися, варто звертатися до надавачів комунальних послуг із відповідними заявами та документами, що підтверджують їхню відсутність. У кожному випадку потрібно враховувати вид послуги, наявність лічильників та умови договору.

Як діяти, якщо їхнє житло пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій?

Одне з найболючіших питань для людей, які вимушено залишили свої домівки, — втрата житла. Часто вони не знають, з чого починати, особливо якщо документи на нерухомість залишилися на окупованій території або були знищені разом із будинком.

Насамперед потрібно перевірити, чи зареєстроване право власності на житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо відомостей немає, необхідно з’ясувати, які документи можуть підтвердити право власності та чи потрібно провести державну реєстрацію раніше набутого права.

Для отримання компенсації за програмою «єВідновлення» важливо, щоб право власності було підтверджене та зареєстроване в установленому порядку. Залежно від характеру пошкоджень або знищення житла законодавством передбачені різні види компенсації.

Зокрема, можна подати заяву на компенсацію для проведення ремонту пошкодженого житла або отримання житлового сертифіката для придбання нового житла в разі знищення об’єкта. Для окремих випадків також передбачена компенсація на відбудову приватного будинку на власній земельній ділянці.

Інформаційне повідомлення про пошкоджене або знищене майно та заяви на компенсацію можна подавати через передбачені законодавством канали, зокрема портал або застосунок «Дія», ЦНАП чи нотаріуса — залежно від виду звернення та доступності процедури.

Важливо не відкладати з’ясування питання щодо документів на нерухомість. Навіть якщо людина втратила оригінали, це не означає, що вона втратила право власності. Потрібно перевірити інформацію в реєстрах, за можливості отримати архівні документи та звернутися по юридичну консультацію, щоб правильно пройти процедуру

Крім державної програми компенсації, українці, чиє майно постраждало внаслідок російської агресії, можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків для України.

Важливо розрізняти ці процедури: подання заяви до Міжнародного реєстру збитків не є автоматичним отриманням компенсації за програмою «єВідновлення». Це окремий механізм фіксації збитків для подальшого міжнародного компенсаційного механізму. Зокрема, для житла передбачена категорія заяв А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Навіть якщо людина вже отримала компенсацію за державною програмою «єВідновлення», це не позбавляє її можливості подати заяву до Міжнародного реєстру збитків за відповідних умов.

Що робити, якщо державна установа відмовляє або направляє до іншої?

Внутрішньо переміщені особи можуть також зіткнутися із ситуацією, коли одна установа направляє їх до іншої, а там знову відмовляють або пропонують повернутися за попередньою адресою. Юристка радить не обмежуватися усними поясненнями, а просити офіційну письмову відповідь або рішення.

Якщо установа відмовляє в наданні послуги, потрібно попросити зазначити причину та правову підставу відмови. Це допоможе зрозуміти, чи має людина право оскаржити таке рішення.

Якщо питання не вирішується, можна:

• звернутися зі скаргою до керівництва установи;
• подати скаргу до органу вищого рівня;
• звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якщо йдеться про порушення прав людини;
• за необхідності оскаржити рішення, дії або бездіяльність установи в суді.

«Я завжди кажу людям: просіть офіційні відмови у письмовому вигляді. По-перше, у вас буде документ, з яким можна звертатися до вищих органів. По-друге, іноді проблема вирішується безпосередньо на місці, адже коли людина просить офіційно оформити відмову, працівники установи розуміють, що вона знає про свої права, і починають детальніше розглядати питання», — пояснює Олена Сєрая.

Коли варто звернутися до юриста?

Не всі питання потребують юридичного супроводу. Наприклад, довідку ВПО людина може оформити самостійно. Проте якщо йдеться про оскарження припинення виплат, оформлення спадщини, підтвердження права власності або складні питання з компенсацією за житло, консультація фахівця може допомогти уникнути помилок.

Юристка ГО «Аваліст» Олена Сєрая пояснює, що гуманітарні організації, зокрема, можуть надавати первинну правничу допомогу: консультувати людей щодо їхніх прав, допомагати складати заяви та звернення до державних установ, роз’яснювати порядок отримання соціальних виплат і компенсацій.

Зокрема, до юристів ГО «Аваліст» можна звернутися щодо:

• консультацій із питань прав ВПО;
• складання заяв і звернень до державних установ;
• аналізу отриманих відмов та офіційних відповідей;
• консультування з питань відновлення документів;
• заповнення заяв до Міжнародного реєстру збитків;
• роз’яснення порядку оформлення компенсації за пошкоджене або знищене житло.

Якщо справа потребує представництва інтересів у суді або підготовки процесуальних документів, людині можуть рекомендувати звернутися до суб’єктів, які мають право надавати відповідну вторинну правничу допомогу.

«На жаль, ми бачимо, що не всі люди, які вимушено залишили свої домівки, достатньо обізнані зі своїми правами та можливостями отримання державної підтримки. Іноді люди навіть не знають, куди звернутися зі своєю проблемою. Саме тому важливо не лише надавати юридичні консультації, а й пояснювати людям їхні права простою та зрозумілою мовою, допомагати зорієнтуватися в процедурах і не залишатися сам на сам зі складними життєвими обставинами», — зазначає Олена Сєрая.

Головна порада — не сприймати першу відмову як остаточну відповідь і не залишатися зі своєю проблемою наодинці. Якщо людина не знає, куди звернутися, або не може самостійно пройти всі необхідні процедури, важливо не боятися шукати юридичну та соціальну підтримку. Втрата документів, житла чи роботи не означає втрату права на захист і можливість почати все спочатку.

Ваш донат допомагає нам створювати нові матеріали та залишатися незалежними.

Дякуємо за підтримку!

Підтримати

Підписуйтеся на нас: Сайт | Фейсбук | Інстаграм | TikTok