Страусина ферма та парк "Лісове намисто". Порятунок тварин після окупації Ямполя
Двох свиноматок із шістьма поросятами, чотирьох віслюків, нутрію з дитинчатами, двох коней, ламу, козла та качку вивезли волонтери організації Vetmarket Pluriton з деокупованого Ямполя. До війни тварин утримували у двох зоокуточках — на страусиній фермі та лісгоспі. Суспільне дізнавалось, чому тварин покинули, як рятували та що з ними буде далі.
Імпровізовані зоопарки розташовані неподалік один від одного, обидва під Ямполем, але мають різних — приватних — власників: перший був організований при страусиній фермі, другий — на території Лиманського лісгоспу. Як розповіла Суспільному волонтерка Vetmarket Pluriton Катерина Арісой, в обох випадках власники не змогли евакуювати всіх тварин, коли Ямпіль опинився під російськими обстрілами, а згодом і в окупації.
"Я добре знала лісгосп "Лісове намисто" та страусину ферму. З перших днів окупації населеного пункту переживала за долю тварин, але вірила, що тварин вивезли. Потім дізналась зі ЗМІ, що тварин не вивезли, а просто відкрили вольєри", — згадує Катерина Арісой.
Вона перераховує врятованих тварин: качок, коней, кіз та нутрію з дитинчатами знайшли у лісгоспі, а чотирьох віслюків, ламу та свиней — на страусиній фермі.
Після деокупації
Територія страусиної ферми у Ямполі після російської окупації. Фото Катерини Арісой.
"Коли українські військові звільнили Лиман, ми вирушили туди, бо отримували багато запитів від місцевих на корм тваринам та евакуацію", — розповідає Катерина Арісой. Vetmarket Pluriton — волонтерська організація, яка займається порятунком тварин та розвозить гуманітарну допомогу людям.
Вона каже: до Лимана змогли потрапити одними з перших. "Коли нас пустили в Лиман, ми привезли хліб, їжу, ліки місцевим, бо туди ще не приїжджали волонтери. У місті була гуманітарна катастрофа. Звідти ми вивозили поранених тварин".
За першої можливості волонтери поїхали у Ямпіль, це близько 20 км від Лиману.
Територія страусиної ферми у Ямполі після російської окупації. Фото: Катерина Арісой.
"Ми дзвонили у Лиманський лісгосп перед поїздкою, аби спитати, що потрібно привезти. Нам сказали, що всіх тварин випустили. У лісгоспі сказали, що на фермі залишились лами та їх хтось годує", — розповідає Катерина.
Коли команда волонтерів дісталась покинутої страусиної ферми, побачила рештки мертвих тварин.
"Лежали страусині кістки… Хтось був явно з'їдений, бо лежала знята шкіра та голова з рогами", — каже волонтерка.
Клітка з табличкою "Вовки степові" була замкнена, пригадує Катерина: "Вовки лежали обійнявши свої миски".
Мертві тварини на страусиній фермі у Ямполі. Фото Катерини Арісой.
Мертвим знайшли і верблюда Гошу. Тварина, припускають волонтери, загинула не від обстрілів, а померла від голоду.
"Ще був ведмідь у закритій клітці, якого вивезли інші волонтери за тиждень до нас. Місцеві розповіли, ведмедів було два. Кажуть, іншого застрелили окупанти. На території ми знайшли шкуру та залишки якогось парнокопитного, схоже на лань. За свідченнями місцевих, зубра Яшу та кенгуру застрелили та з'їли окупанти", — говорить Катерина.
Мертвого альпака знайшли волонтери поряд, вже на території лісгоспу.
Кнур на страусиній фермі у Ямполі. Фото Катерини Арісой
"На фермі виявили живими чотирьох віслюків, одну ламу та свиней (дві свиноматки, шестеро поросят та великого кнура), а на території лісгоспу залишились тільки качка, нутрія, коні та коза", — перелічує всіх, кого вдалося відшукати та врятувати, волонтерка.
Порятунок і реабілітація
Фото Катерини Арісой.
Віслюків волонтери вивезли у Дніпропетровську область. Катерина Арісой розповідає: ветеринар, який оглянув тварин, стверджує, що в них деформовані суглоби. Це може бути наслідком тривалого часу без людського піклування. Віслюків ще обстежують, планують зробити рентген та чекають спеціаліста з Харкова, який призначить догляд і лікування.
А поки їх відгодовують: зерном, збалансований кормом, овочами та фруктами. Всі четверо дуже налякані й у стресі: лякаються та ховаються, коли чують гучні голоси.
Фото Катерини Арісой
"Зараз облаштовуємо територію та гідні умови. Ми хочемо надавати допомогу тваринам та створити реабілітаційний центр для них. Це буде великий центр для тварин та людей — цивільних та військових. Хочемо зробити центр психологічної реабілітації", — розповідає про плани Катерина Арісой.
Нутрії під час евакуації. Фото Катерини Арісой. Фото Катерини Арісой
За словами волонтерки, всіх тварин відвезли на Дніпропетровщину, вони у стресі та виснажені. В одного з коней поранені ноги. Лама вже почала підходити до людей та затоваришувала з віслюками.
Фото Катерини Арісой
Що розповіли у лісгоспі
Директор державного підприємства "Лиманське лісове господарство" Олексій Приходько розповів Суспільному, що тварини, які жили на території "Лісового намиста", не належать лісгоспу.
"Територія екостежки "Лісове намисто", де жили тварини, знаходиться на території державного лісгоспу, а тварини належать приватній особі. На балансі лісгоспу тварин не було. На території держпідприємства для відпочинку людей ми облаштували альтанки, мангали, а для тварин були облаштовані вольєри. Вхід був платним. Тварин лісгосп не годував, їх годував власник. Звірі жили на екологічній тропі, яка відкрилась 2011 році, з цього ж року на території лісового господарства жили тварини приватної особи. Власники тварин займались їх вивозом", — пояснив Приходько.
Евакуація коней. Фото Катерини Арісой
За словами Приходька, у вольєрах жили дві лами, кенгуру, дикобраз, кілька коней та поні, кілька кіз, чотири єноти та кілька носух. Коли почались обстріли та бої, вся інфраструктура була знищена. Частину тварин, каже директор лісгоспу, вивезли, деяких — роздали, інші — загинули.
Власник тварин, які жили на території лісгоспу, сам зв'язався із волонтерами, — розповіла Суспільному волонтерка Катерина Арісой.
"Він сказав, що волонтери наговорюють на нього. Він повідомив, що намагався врятувати тварин, а його не пустили українські військові, а потім не пустили й окупанти", — каже Катерина.
Носухи у 2021 році на території екостежки. Фото: Лиманський лісгосп.
Суспільне намагалось зв'язатись телефоном з власником стаусиної ферми, але номер поза зоною досяжності.
Звернення в поліцію
За словами Катерини Арісой, Vetmarket Pluriton збирає докази жорстокого поводження з тваринами та планує звернутись до поліції.
"В нашій країні повинні настати такі зміни, щоб контактних зоопарків не стало. Щоб не було таких місць, де тварини страждають, а під час форс-мажорів тварин залишають. Тварини для власників — це бізнес та товар. Ми плануємо не залишати цю історію, аби винні у цьому були покарані", — декларує наміри Катерина Арісой.
У коментарі Суспільному пресофіцерка поліції Донеччини Олександра Гаврилко відповіла, що поки до поліції не надходили звернення волонтерів тварин з Лиманської громади.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
