Безпритульні тварини під час війни: як вирішують проблему у Святогірській громаді
Після деокупації Святогірської громади на постраждалій та майже зруйнованій території просто неба залишилось дуже багато покинутих, голодних та поранених тварин. Якась частина з них і раніше жила на вулиці, але до них масово додались ті, хто втратив власників і домівки. Нестерилізовані й необроблені від сказу та паразитів коти й собаки створюють великі проблеми у будь-якому населеному пункті. А якщо ідеться про міста і села, де поряд — ліси з дикими тваринами, це створює неабияку загрозу й для людей.
Ситуацію спробували взяти під контроль небайдужі люди. Як розв’язують проблеми, яким чином знищене майже вщент село спромоглось у гуманний спосіб позбутися безпритульних тварин та які плани у волонтерів на майбутнє дізнавались «Слов’янські відомості».
Тварини Святогір’я потребували допомоги вже під час окупації
Коли почалися обстріли та активні бойові дії, люди почали масово рятувати свої життя. Хтось зміг вивезти з собою хатніх тварин, хтось — ні. І не завжди через небажання їх забрати. Деякі люди просто не мали часу на те, щоб їх відловити або знайти своїх улюбленців на вулиці (у разі вільного вигулу). Так виникла величезна проблема із великою кількістю котів та собак, які додались до безпритульних, що вже були у громаді.
Водночас люди, які перебували на той час в евакуації, почали активнозбирати гроші на придбання кормів та ліків, знаходили шляхи передачі на тимчасово окуповану територію. Розшукували і знаходили своїх пухнастиків через спеціально створений для цього чат. Домовлялись про тимчасову опіку з тими, хто залишався в громаді… Робили все можливе, аби хоч трохи підтримати чотирилапих безхатьків.
«Після звільнення ми побачили жахливу картину»
Як розповіла волонтерка, керівниця ГО «Святогірськ на долоні» Валерія Костюшко, одразу після деокупацїї почались пошуки тварин, яких розшукували власники. Всіх, хто потрапляв на очі, фотографували, а потім ці фото викладали в чат. Так змогли знайти невеличку кількість собак і котів та передати «батькам». Однак більшість — залишились на вулиці…
«Коли вдалось приїхати у громаду, перед очима була дуже страшна картина: зграї голодних собак, багато вагітних… Звісно, ми одразу почали годувати їх, передавати корм тим, хто міг потім продовжувати підтримку. Але саме тоді стало зрозуміло, що жодних кормів не вистачить, якщо не вжити дієвих заходів, адже тварин буде більшати. До того ж, поряд із нами ліс, а звідти вже почали виходити лисиці», — розповіла волонтерка.
Тоді ж почались пошуки ветеринарів, які готові були б приїхати, провести стерилізацію та вакцинацію. Одночасно займались прилаштуванням собак і котів, щоб зменшити їхню кількість на вулицях і створити умови для проведення медико-ветеринарних заходів.
Відповідальні опікуни та створення дієвого інструменту контролю
Катерина Золотарьова — жителька с. Тетянівка Святогірської громади. Жінка відмовилась від евакуації, весь час активних бойових дій перебувала вдома та прихистила багатьох котів і собак, яких залишили власники.
«Я не могла їх залишити, вони б просто не вижили. Дехто був переляканий, були й поранені, яких лікувала медикаментами для людей, що були у мене або давали військові. Так і сиділи коти з собаками разом зі мною у підвалі під час обстрілів. А зараз вже просто живуть у будинку та на дворі», — розповіла Катерина.
Сьогодні вона — «відповідальний опікун». Саме так називає Валерія Костюшко людей, які прихистили понад 10 безхатніх тварин. Під час розмови згадує ще одну жінку — Ірину зі Святогірська, у якої під опікою знаходяться 50 собак і 25 котів. І це не прихисток, а кілька локацій, де вони збираються і куди вона щодня їздить велосипедом (іноді через все місто), щоб нагодувати. Більшість з них вже стерилізовані та вакциновані від сказу.
«Відповідальні опікуни — це не тільки про кількість котів чи собак, а й про якість їхнього життя, про майбутнє громади. Адже люди взяли на себе велику відповідальність і розуміють, що тварин потрібно не тільки годувати, а й обробити так, щоб вони не хворіли, не становили загрози та не розмножувались», — додає Валерія.
Аби стимулювати жителів Святогір’я до стерилізації як гуманного ставлення до тварин, у громаді створили загальний реєстр опікунів. У нього внесені дані про людей, які опікуються тваринами та вказані самі коти й собаки, які знаходяться під цією опікою. Це допомагає, зокрема, і розрахувати кількість необхідного корму, який передають опікунам.
«Щоб стимулювати людей привести тварин на стерилізацію та вакцинацію від сказу, довелось прийняти рішення про підтримку гуманітарними кормами тільки тих, хто входить у цей реєстр. На жаль, багато людей підходять до питання стерилізації та вакцинації безвідповідально, вважаючи, що саме їхнього кота чи собаку лисиця не вкусить, а тварини «створені, щоб розмножуватися». Деякі з них навіть ховали від нас тварин, коли ми збирали всіх під час приїзду волонтерів. Таких людей, навіть якщо вони мають 10-15 тварин, ми не можемо підтримувати, адже це просто нерозумно», — наголошує волонтерка.
Найуспішнішим результатом роботи з безпритульними тваринами у Святогірській громаді є село Богородичне. Під час активних бойових дій тут проживала лише одна родина — чоловік та його мати. А ще — безліч котів та собак. Зараз у селі постійно мешкають 26 людей, і на вулицях немає жодної тварини без опікуна. Майже всі простерилізовані й щеплені від сказу. Троє жителів Богородичного, які повернулись додому з евакуації, просто поділили між собою всіх чотирилапих безхатьків. А під час приїзду ветеринарів у Святогірськ їх всіх обробили.
Що кажуть ветеринари?
Благодійна організація Tiernothilfe Ukraine e.V. першою відгукнулась на прохання волонтерів зі Святогірської громади щодо стерилізації та вакцинації безпритульних тварин. Вони працюють ще з 2017 року, допомагаючи притулкам та волонтерам, займались цим питанням і у Чорнобилі. А після початку вже повномасштабної війни повністю переключились на прифронтові та деокуповані території.
«Ми вирішили допомагати саме цим регіонам. Навіть приїзд бригади на кілька днів виявляється дуже ефективним, адже за сприятливих умов можна обробити понад 100 котів і собак за день-два. У першу чергу намагаємось взяти всіх безпритульних і тих, хто не домашній, але перебуває під опікою. Звісно, коли до нас звертаються бабусі й приносять своїх котів, ми також не відмовляємо», — розповіла ветеринарна лікарка Людмила.
Вона також зазначила, що люди почали змінювати своє ставлення до тварин і розуміють, що гуманніше провести стерилізацію, ніж потім вбивати щойно народжених кошенят чи цуциків або намагатись кудись їх прилаштувати. На ці кроки вже зважуються навіть люди похилого віку, бо «більшість мають онуків і дітей, які вже більш сучасні, вміють правильно розставляти акценти». І чим більше таких людей буде, тим меншою буде кількість безпритульних тварин, адже старі помиратимуть, а нові втратять можливість розмноження.
Окремо вона відзначила й вакцинацію від сказу, яка вкрай важлива у прифронтових регіонах, зокрема у Святогірській громаді.
«Тут може бути епідемія через близькість лісів. Дикі тварини виходять з них і заражають сказом інших. Такі випадки є вже у багатьох громадах … Ми не можемо нічого вдіяти з дикими тваринами, адже ліси заміновані, а з гелікоптера ліки не розкидаєш. Але можемо вберегти тварин, які перебувають у населених пунктах. І це тільки вакцинація. Тому я особисто дуже вдячна Валерії та всім, хто опікується тваринами у громаді, вакцинує і стерилізує тварин. Завдяки такій роботі Святогірська громада для мене особисто є взірцевою. І це не перебільшення», — додала ветеринарка.
За її словами, у кожній громаді чи регіоні є державні служби, які мають проводити щеплення, але у прифронтових зонах цього не роблять. Натомість тут можна безплатно отримати вакцину, у разі потреби. Після проведення вакцинації ГО чи благодійники можуть передати акт виконаних робіт та відзвітуватись про її використання. І це дієвий варіант розв’язання проблеми для всіх громад без винятку.
Станом на кінець березня 2024 року у Святогірській громаді вже щепили від сказу близько 1 000 тварин. Вакцинація проводилась у таких населених пунктах, як Святогірськ, Тетянівка, Пришиб, Маяки, Сидорове, Богородичне, Адамівка, Микільське, Хрестище, Ярова.
«Це не означає, що проблему вирішено і всі тварини там стерилізовані та вакциновані від сказу, але частина з них — точно. Принаймні ті, що мають відповідальних опікунів. Наразі у планах продовження такої діяльності, зокрема очікуємо на приїзд ветеринарів наприкінці квітня. А ще хочемо створити якісь тимчасові чи мобільні вольєри для перетримки, щоб розміщувати там тих, кого відловили для стерилізації та вакцинації напередодні приїзду ветлікарів», — підсумувала Валерія Костюшко.
Надія Зонтова
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
