Чи є безпечною вода у свердловинах та джерелах міста Слов'янськ?
Після терористичного нападу росіян на насосні потужності каналу Сіверський Донець-Донбас влітку 2022 року у Слов'янську виникла серйозна проблема з дефіцитом питної води.
Міська влада та міжнародні донорські організації почали тоді облаштовувати малі свердловини між будинками та всебічно використовувати локальні джерела води. У надзвичайний умовах це нормальна та виправдана практика, коли для забезпечення питної води використовуються всі наявні місцеві водні ресурси.
Саме тоді за допомогою місцевих активістів, які залишались у Слов'янську, ГО «Друкарня» розпочала громадський моніторинг якості та безпечності вод із цих альтернативних джерел нецентралізованого водопостачання. Зі звітом першої експедиції можна ознайомитись у матеріалі.
Якою є ситуація з водою зараз у Слов’янську, чи можна її вживати та про що має знати місцеве населення - про це «Слов’янські відомості», поговорили з проєктною менеджеркою ГО «Центр громадянського суспільства "Друкарня"» Капітоліною Пасіковою та знавцем з екологічної безпеки, доцентом Українського Державного університету науки і технології Максимом Сорокою, які провели чергову експедицію у місті.
Дослідження 2024 року
У квітні 2024 року активісти організували нову експедицію із дослідження стану та якості альтернативних джерел водопостачання Слов’янська. Вони дослідили три свердловини, обладнані ручними насосами, та 2 напіворганізованих підземних джерела, які користуються популярністю серед населення міста Слов'янська.
Якість та безпечність води досліджували за 14 органолептичними, фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними параметрами. Виявилось, що не всі з досліджених джерел відповідають нормативам та критеріям чистої води.
«Вода з усіх досліджуваних джерел у надзвичайних умовах може бути використана для задоволення технічних потреб людини (помити підлогу, полити городину) та господарсько-побутових (помити посуд та помити себе). Результати аналізу підтвердили, що за санітарно-хімічними показниками воду із досліджуваних свердловин та джерел можна без додаткових застережень використовувати для організації побуту та на присадибних ділянках», — каже Максим Сорока.
Щодо можливості цю воду пити, то тут виявились деякі нюанси, про які не знають жителі міста.
«Набираємо воду у свердловинах міста або біля церкви на курорті для пиття та приготування їжі. Ту, що зі свердловини, обов'язково кип'ятимо перед вживанням. Чому ми це робимо? Бо вода з крану не смачна. Бо було таке, що бачили у воді з крану жовтуватий відтінок», — розповіла місцева мешканка Ірина.
Чи є безпечними джерела води у Слов’янську?
Під час цьогорічної весняної експедиції активісти дослідили якість води у двох джерелах Слов’янська — по вул. Санаторній та на перетині вул. Санаторної та вул. Демократичної, про які було на самому початку. За результатами виявилось, що вода обох джерел має підвищену мінералізацію (вміст розчинених солей понад 1000 мг/куб.дм) та вміст солей жорсткості, нітратів та нітритів.
«За класифікацією ДСТУ 4808 ці джерела води мають посередній потенціал, що обмежує використання цих вод для питних потреб. Незважаючи на ці обставини, вода з обох джерел відповідає нормативам санітарно-хімічної безпеки. Це гарна новина! Води цих джерел можна розглядати як альтернативне джерело водопостачання у надзвичайний умовах, із рекомендацією додаткової фільтрації вод (через вугільний фільтр) та знезараження (кип’ятіння для питних потреб)», — пояснює Максим Сорока.
Окремої уваги потребує джерело на вул. Санаторній яке користується популярністю у людей та, на відміну від інших, було створено задовго до початку війни. За свідченнями одного з жителів Слов’янська, його організували щонайменше 20 років тому.
«Ми живемо на Цілинній, але Їздимо до джерела на вул. Санаторний 2 рази на тиждень на машині. Набираємо воду для того, щоб пити. Вода смачна, гарна», — говорить подружжя Олена та Олексій.
У воді із цього джерела було виявлено підвищений (у зоні ризику) вміст нітратів (15-30 мг/куб. дм).
«Формально ці концентрації відповідають нормативам безпечності питної води (норматив – 50 мг/куб.дм), проте це свідчить про вторинне забруднення та вплив багаторічної господарської діяльності на якість підземних вод. Це джерело потребує уваги органів місцевого самоврядування, і ми наполегливо рекомендуємо виконати інструментально-лабораторну перевірку цієї води на вміст нітратів», — наголошує Капітоліна Пасікова.
Зі свердловинами ситуація краща, але є деякі нюанси
Крім того, активісти перевірили якість та безпечність води трьох свердловин, організованих у прибудинковій території Слов’янська та обладнаних ручними насосами.
«У фокусі нашої уваги були свердловина між будинками по вул. Ярослава Мудрого поблизу школи №5, свердловина «від народу Швейцарії» між будинками по вул. Васильківська та свердловина поряд з будинком на перехресті вул. Поштова та пр. Свободи. На жаль, біля жодної з них ми не знайшли інформаційних табличок, тому паспортні дані цих свердловин, їх глибина, контрольні параметри безпеки, розрахунковий дебіт та інша важлива інформація залишилися загадкою як для нас, так і для місцевих мешканців», — зазначила Капіталіна.
До речі, саме з цієї свердловини у центрі міста набирав воду житель Слов’янська Віктор Кучерюк, коли в його квартиру по вул. Шевченка прилетіла російська ракета у вересні 2022 року. Цією водою користуються люди і сьогодні.
«Набираю воду зі свердловини у дворі, коли відключають центральне водопостачання, і сусіди наші беруть. А де ще брати воду? На приготування, миття посуду, унітаз змити… оскільки живемо в квартирі», — каже Микола Іванович, який проживає на вул. Василівська.
Під час експедиції встановили й найкращі показники якості води у свердловинах. Таким стало джерело на вул. Поштовій. Тут не було виявлено підвищеного вмісту забруднюючих речовин, а загальна мінералізація води складає менше 1000 мг/куб.дм.
«Ця свердловина має великий потенціал для нецентралізованого питного водопостачання населення у надзвичайних умовах. Проте ми наполегливо рекомендуємо для питного вживання знезаражувати воду, тобто прокип’ятити», — додає Капіталіна.
Інші дві досліджені свердловини (на вул. Василівській та вул. Ярослава Мудрого) мають попередній потенціал нецентралізованого водопостачання для технічних та господарсько-побутових потреб. Проте вода у них має підвищену мінералізацію (12270-1560 мг/куб.дм), та вміст сполук жорсткості (9,3-11,2 мМоль/куб.дм). Дослідники припускають, що це пов’язано із малою глибиною цих свердловин та впливом верхніх гуртових вод.
У свердловині по вул. Василівській «від народу Швейцарії» вода має найгірші показники санітарно-хімічної безпеки через ознаки дифузійного забруднення нітритами та нітратами. Це може бути наслідком багаторічної господарської діяльності в місцевості та інфільтрацією забруднених ґрунтових вод.
«Ми дуже вдячні міжнародним партнерам за надання містянам доступу до води у ці складні часи. Проте у цьому випадку слід рекомендувати більш відповідально ставитися до створення та обслуговування свердловин нецентралізованого водопостачання. Як ми вже зазначали, жодна із облаштованих свердловин не має інформаційної таблички із технічними характеристиками джерела водопостачання, результатами періодичного санітарно-епідемічного контролю якості води та рекомендаціями для населення. На нашу думку, вкрай важливо проводити широку роз'яснювальну роботу серед населення щодо особливостей вживання цієї води, облаштування санітарної зони довкола свердловини та постійного обслуговування свердловин. Потрібно робити все, аби зберегти якість води для використання у надзвичайних умовах», — наголосив Максим Сорока.
За підсумками експедиції активісти порадили містянам ретельніше ставитись до вибору джерела нецентралізованого водопостачання у надзвичайних умовах. А також обов’язково дотримуватися додаткових заходів безпеки, вживаючи природні води із невідомих джерел. Зокрема ідеться про обов’язкове фільтрування води через інертний та потім вугільний фільтр із наступним знезараженням для питних потреб.
Надія Зонтова
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.