Як змінилася мовна ситуація на Донеччині внаслідок війни: цікаві дані в інфографіці
У східних регіонах України історично склалося двомовне середовище, проте в умовах російсько-української війни українська мова набула великого значення. Багато людей свідомо відмовились від спілкування російською навіть у побуті. А бібліотеки відмічають зростання попиту на українську літературу.
Про це свідчать дані дослідження, яке демонструє чітку тенденцію переходу Донеччини до україномовного середовища, що проводив Комунальний заклад культури «Донецька обласна бібліотека для дітей» у січні – листопаді 2024 року. У дослідженні взяли участь 410 респондентів — користувачів бібліотек з 30 громад Донеччини. Серед них 35 — жителі Слов’янської територіальної громади.
У цьому матеріалі «Слов’янські відомості» розповідають про основні показники дослідження та наводять інфографіку. У наступному — наведемо приклад змін за даними Центральної бібліотеки м. Слов’янська.
Загальна мовна ситуація на Донеччині до 2022 року
Двомовність: переважна більшість респондентів, а саме 185 осіб (45,1%), зростали в родинах, де використовувалися обидві мови – українська та російська. Це свідчить про домінування двомовності в побутовому спілкуванні.
Поширеність російської мови: 146 респондентів (35,6%) зазначили, що з дитинства спілкувалися російською мовою. Це підтверджує значну роль російської мови в регіоні, особливо у споживанні медіаконтенту.
Використання української мови: лише 74 респонденти (18%) вказали, що їхня родина розмовляла українською мовою з дитинства, що підкреслює меншу представленість української мови в повсякденному житті.
Вплив війни на мовні преференції
Зміни у мовному вживанні: 66,6% респондентів повідомили про зміни у мовному вживанні після 24 лютого 2022 року, що свідчить про вплив війни на мовні практики.
Перехід на українську: багато респондентів відзначили свідомий перехід на виключне використання української мови, що пов'язане з посиленням національної ідентичності. Це може бути наслідком зростання патріотичних настроїв у суспільстві.
Попередні зміни: Деякі респонденти вказали на зміни у своїх мовних практиках ще з 2014 року, що вказує на тривалість процесу змін.
Мовні потреби та виклики:
Рідна мова: 80,7% респондентів вважають рідною мовою українську, що свідчить про важливість її збереження та розвитку в регіоні.
Двомовність: 6,6% респондентів ідентифікують себе як носіїв обох мов, що вказує на необхідність врахування двомовності та потреб різних мовних груп. Це може бути важливим фактором для розробки мовної політики та освітніх програм.
12,7% опитаних вважають рідною мовою російську.
Детальніше ознайомитися із матеріалами можна на сайті Донецької обласної бібліотеки для дітей за посиланням: https://surl.li/ycvyqh.
Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб знати найважливіші новини першими. Також Ви можете стежити за останніми подіями міста та регіону на нашій сторінці у Facebook.
