Не жертва: як знайти сили та адаптуватися на новому місці

Внаслідок війни дуже багато людей стали вимушеними переселенцями. Хтось знайшов в собі сили, щоб адаптуватися в нових умовах та налагодити життя навіть у такій складній життєвій ситуації. А комусь дуже важко перелаштуватись і вони бачать в собі лише жертву обставин.

Звісно, ситуації можуть бути різними, як і характер кожної людини. Але, що б там не було, життя триває й потрібно знайти в собі сили, щоб зробити крок, який дозволить рухатися далі.

Живіть «тут і зараз»

Навіть якщо переїзд на нове місце був продуманий та не пов’язаний з трагічними ситуаціями, на адаптацію зазвичай йде від кількох тижнів до року. Війна підсилює все в рази. І це не стільки через те, що були змушені раптово залишити рідну домівку, скільки через невизначеність. Людина не знає напевно, скільки часу проведе на орендованій квартирі, чи буде достатньо коштів та чи повернеться додому взагалі.

Дуже часто люди думають, що варто трохи потерпіти та не витрачати сили на адаптацію до чужого житла. Але це і є головна психологічна пастка. Замість розв’язування проблеми її просто відсувають на другий план, а після того, як з часом прийде усвідомлення того, що ситуація затягується, впоратися з нею може бути набагато важче.

Саме тому важливо переналаштувати себе з очікування закінчення війни на планування свого життя у короткій перспективі. Тут варто не зациклюватись на минулому та не згадувати те, що було, оскільки це тільки забирає сили не тільки психічні, а й фізичні. Не варто жити майбутнім, думаючи про те, що «скоро перемога і повернусь». Важливо облаштовуватися так, щоб було зручно та хоч трохи комфортно жити там, де ви є зараз.

Створіть затишок у новому житлі, навіть якщо не відчуваєте його «своїм»

Подумайте, що могло б вам допомогти створити якийсь затишок. Вдома був теплий плед чи світильник? Зробіть так, щоб вони у вас з’явились на новому місці. Якщо немає грошей на покупку, то можна спробувати знайти щось у волонтерів або просто зробити допис у соцмережі – це дуже часто спрацьовує, особливо якщо є багато друзів. Хтозна, а раптом у когось є ковдра чи вазончик, які їм не потрібні, а вам подарують настрій?

Насправді способів створити комфорт навіть у кімнаті гуртожитку безліч, якщо є бажання. Наприклад, можна купити такі ж кімнатні рослини, які залишилися у вас вдома, або поставити біля ліжка фотографії близьких людей. Зайнятися малюванням та повісити власні картини на стіни – це також покращить психологічний стан, адже арттерапія цьому дуже сприяє.

Зберігайте звичні ритуали

Згадайте те, чим займалися до війни вдома. Щоранку робили пробіжку чи медитували вечорами? Продовжуйте практики на новому місці.

Обов’язково відновіть або створіть (якщо раніше не було) прийнятний для вас розпорядок дня: режим харчування, відхід до сну і пробудження в один і той самий час, планування дозвілля. Це дозволить створити внутрішню опору і відчуття якогось стану сталості та впевненості. Зробіть все можливе, щоб повернути у своє життя щось, що було раніше. Спілкуйтеся з друзями у соціальних мережах телефоном, читайте, гуляйте… Пам’ятайте, що де б ви не були саме зараз, ви все одно залишаєтеся тією ж самою людиною зі своїми щоденними справами та звичками.

Допоможе будь-яка активність

Активність завжди допомагає впоратися з почуттям тривоги та відволіктися від поганих думок. Неважливо, якою самою вона буде, але фізична, навіть розмірена, активність допоможе перенаправити накопичену негативну енергію у корисне русло.

Займіться спортом, гуляйте пішки, плавайте у найближчій водоймі, використовуйте дихальні техніки тощо. Головне – сфокусуйтесь виключно на тілі та фізичних відчуттях.

Якщо ж фізичні вправи наразі не є в списку бажань і хочеться чогось більш спокійного, то можна згадати про хобі. В’язання, вишивка, малювання, збирання пазлів… Відчути себе наче вдома допоможе будь-що на ваш смак.

Самостійність – запорука успіху

Звісно, можна якось влаштуватися на державну допомогу та/або звертатись до волонтерів чи громадських організацій. Це нормально і зовсім не соромно під час війни. Водночас прив’язуватись до такої підтримки та залежати від неї неприпустимо. Це не тільки не дає адаптуватись на новому місці, а й постійно тримає в стані «жертви», з якого дуже важко потім вийти.

Тому намагайтеся бути незалежними та самостійними, наскільки це можливо. Шукайте не рибу, а вудку, яка допоможе відчути себе хазяїном свого життя не тільки сьогодні, а й у перспективі. Не соромтесь дізнаватися про те, де і як можете вирішити те чи інше питання: від оплати комунальних послуг до пошуку роботи або запису дитини до навчального закладу. Чим більше буде у вас такої інформації, тим спокійнішими та впевненішими ви будете на новому місці.

Дозвольте собі бути собою

Не забороняйте собі проживання будь-яких емоцій. Це нормально для тих, хто далеко від дома, якщо іноді виникають страх, злість, смуток, апатія… Дозвольте собі сумувати, злитися, плакати і не лайте себе за такі почуття. Водночас у зневіру також впадати не треба – такі стани потрібно розганяти, й зробити це можна так, як писалося раніше.

Дозвольте собі посмішку, маленькі радості та задоволення. Сходіть по магазинах, заваріть улюблений чай, приготуйте улюблену страву, подивитися з близькими фільм, розповідайте анекдоти і жартуйте! Гумор – це мирна зброя, яка б’є без промаху.

Коментарі можуть залишати тільки зареєстровані користувачі