Дитина захворіла: що робити батькам самостійно, а коли – бігом до лікаря

Коли дитина хворіє, батьки реагують по-різному. Одні терміново викликають швидку, навіть якщо немає гострого стану, а інші навпаки впевнені у своїх силах і не поспішають звертатися до лікаря.

Перший рік життя дитини

У різних дітей є свої особливості розвитку. Одні мають міцніший імунітет, а інші схильні до вірусних інфекцій.

Але педіатра потрібно регулярно відвідувати навіть з дітьми, на здоров'я яких батьки не скаржаться.

Цей момент ще називають "періодом новонародженості". Його тривалість – місяць", – розповідає лікарка.

Каже, що у перший місяць життя є низка симптомів, за яких потрібно негайно звернутись до лікаря:

1. Підвищення температури понад 38 градусів;

2. Відмова від годування;

3. Інтенсивний плач, неспокій понад три години;

4. Блювання "фонтаном" і великим об’ємом;

5. Відсутність дефекації понад сім днів;

6. Висип на тілі дитини;

7. Відсутність діурезу понад три години;

8. Важке дихання, кашель;

9. Зміна шкірних покривів – блідість, ціаноз, жовтушність;

10. У калі є домішки крові.

Наступний етап життя дитини – грудний, пояснює лікарка. Він триває від одного місяця до одного року.

"У цей час дитина інтенсивно росте, активно емоційно та нервово-психічно розвивається. У цей період легше провести профілактику хвороби, ніж лікувати. Тому на цьому етапі щомісячне відвідування педіатра обов'язкове. Це не тільки контроль за розвитком дитини, але і запобігання таким захворюванням як анемія, рахіт, дисплазія тощо", – пояснює Анастасія Бабляк.

Додає: на цей період випадає найбільша кількість профілактичних щеплень за національним календарем вакцинації.

Відвідуючи лікаря, батьки дізнаються не тільки вагу і зріст дитини, але і в які терміни та як потрібно вводити прикорм. Лікар призначить вчасно здати аналізи, пройти додаткові методи діагностики за необхідності, підкаже, чи треба сходити до вузьких фахівців. Мета таких оглядів – профілактика порушень здоров’я малюків, своєчасне виявлення і лікування захворювань на ранніх стадіях", – розповідає лікарка.

Після року і старше

Після року життя у малюка починається наступний етап дорослішання. Дошкільний вік – це етап соціалізації, пояснює лікарка.

Дитина починає відвідувати садок, різні гуртки, активно спілкуватися з однолітками, розвивається мовлення.

Іноді виникають ситуації, що загрожують малюку, додає педіатриня. У такому випадку потрібно якомога швидше потрапити на прийом до лікаря.

Симптоми, на які мають звернути увагу батьки:

• різкі зміни в поведінці дитини або її настрої;
• дитина надмірно збуджена або, навпаки, млява, вередує, погано спить;
• постійно скаржиться на безперервні болі в певному місці;
• температура тіла підвищується, особливо, коли її не вдається збити;
• є кровотечі, з'явилися гематоми, набряки;
• з'явилося запаморочення, дитина може непритомніти;
• кашляє, має утруднене дихання, часте дихання або ж навпаки сповільнене;
• нудить, часте блювання;
• дитина скаржиться на біль у вусі;
• є діарея;
• з’явилися висипи на шкірі.

Лікарка наголошує: всі перераховані симптоми вимагають негайної консультації лікаря.

Вона радить не займатися самолікуванням і за можливості негайно звертатися до педіатра у будь-якому віці дитини, оскільки тільки фахівець може розібратися в різноманітті симптомів хвороби. Отже, правильно поставити діагноз і призначити адекватне лікування.

Іноді бувають ситуації, коли необхідно надати невідкладну допомогу тут і зараз. У такому випадку Анастасія Бабляк дає кілька порад, як діяти у різних ситуаціях.

Травма голови:

1. Спершу – всім заспокоїтись (і батькам, і дитину заспокоїти);

2. Прикласти холод на місце удару на 15-20 хв;

3. Якщо малюк скаржиться на біль, можна дати ібупрофен або парацетамол;

4. Якщо шкіра пошкоджена, ви помітили кровотечу, притисніть рану чистою тканиною;

5. Протягом кількох годин спостерігайте за станом дитини, не грайтесь в активні ігри;

6. Зверніться до лікаря за умов погіршення стану дитини.

Симптоми струсу головного мозку:

• Загальна слабкість;
• Нудота, блювання;
• Порушення свідомості;
• Виражений головний біль;
• Запаморочення.

Підвищена температура тіла:

1. Нормальною слід вважати температуру до 37,5;
2. Якщо малюку до трьох місяців, у разі підвищення температури до 38 градусів, тоді негайно слід звернутися до лікаря;
3. Не варто обтирати дитину оцтом або спиртом;
4. Для зниження температури можна застосовувати ібупрофен або парацетамол у віковій дозі (лише ці два препарати є безпечними для дитячого віку);
5. Якщо лихоманка понад 38 градусів триває три-чотири доби, слід звернутися до лікаря;
6. Негайно зверніться до лікаря, якщо спостерігається наступне: утруднене дихання, сильний біль будь-де, раптові труднощі з зором, слухом, мовленням, виникли висипи, які не зникають при натисканні, судоми, постійний плач, млявість, повторне блювання (понад два-три рази за годину).

Блювання:

1. Перш ніж давати будь-які напої малюку, слід почекати 15-20 хв після блювання;

2. Якщо після пиття блювання не відновилося, слід відпоювати маленькими ковтками, часто і багато разів поспіль. Орієнтовний об’єм рідини – 10-20 мл на кілограм маси тіла після кожного блювання.

3. Якщо блювання повторюється (понад два-три рази за годину) – зверніться до лікаря.

Діарея:

1. Слід давати дитині додаткове пиття: вода, легенький компот, розчини для лікування зневоднення (регідрон, іоніка, біогая ОРС, хумана електроліт тощо). Об’єм пиття – 10-20 мл на кілограм маси тіла після кожного рідкого випорожнення;

2. Слідкуйте за тим, щоб сеча дитини була світлого кольору, а сечовипускання не рідше одного разу на три години;

3. Терміново зверніться до лікаря, якщо помітили у дитини такі ознаки: загальна слабкість, відмова від пиття, багаторазове блювання, сеча темного кольору, малими порціями, лихоманка понад 38 градусів, кров у випорожненнях, виражений біль в животі.

За словами лікарки, будь-який підозрілий, на думку батьків, стан дитини, краще обговорити з фахівцем.

Наголошує: батькам також важливо не проґавити дуже важливий період статевого дозрівання дитини, оскільки в силу ендокринної перебудови, емоційної нестабільності, в цей час можливе загострення багатьох захворювань.